Харовські та Витвіцькі дарують Станіславу Лянцкоронському з Бжезя свої дідичні частини, що звуться Внучковська та Гриньовська в селі Харівці. Кам'янець, 11 травня 1611 року

Оригінал: ЦДІАУК, ф.37, оп.1, спр.32, арк.548-548зв.
Регеста: ЛННБ ім.В.Стефаника, ф.91, оп.1, спр.52, арк.249: Actus Cameneci Podoliae in terminis terrestribus Camenecensibus, feria quinta post festum Sancti Stanislai in mayo, anno Domini 1611.
Nobiles Petrus, Artym olim Fedor filii, fratres germani, et Olexiei olim Ichnath filius illorum ex fratre nepos; Petrus, Iwan ibidem fratres germani Procz filii et Wasil frater illorum patruelis suo et nobilium Jakoff et Hieremiey fratrum suorum germanorum et Jas nepotis sui ex fratre minorennis nomine Charzowsczy; Hrehor Witwiczky suo et nobilis Georgii Witwiczki nepotis sui ex fratre nomine bonorum villae Charzowcze sortis Wnuczkowska dictae haeredes; tum Michailo, Stephanus, Hawrylo fratres germani Charzowsczy olim nobilis Iwan Charzowski filii et nepos illorum ex fratre Paulus suo et fratrum suorum Wasil et Jaross nomine; atque Wasil suo et Andrey fratris sui germani nomine olim Feidko Charzowski filii, et Andrey nepos ipsorum ex fratre olim Petryk filius, et Stas olim Kaliman filius suo et fratrum suorum Hawryss et Iwanko nomine; tum Michailo Troian dictus, Anton, Stepan, Kaliman et Iwan olim Demko filii, Andrey olim Romanko filius Charzowsczy bona sua haereditaria, videlicet sortes Wnuczkowska et Hryniowska dictas villae Charzowce generoso Stanislao Lanckoronski de Brzezie donant.
Діялося в Кам’янці-Подільському на земських рочках кам’янецьких, у четвер після свята Святого Станіслава у травні, року Господнього 1611.
Шляхетні Петро [і] Артим, сини покійного Федора, рідні брати, та Олексій, син покійного Ігната, їхній племінник [син брата]; Петро [і] Іван, там же рідні брати, сини Проця, і Василь, їхній двоюрідний брат, від імені свого та шляхетних Якова і Єремії, своїх рідних братів, і Яся, свого неповнолітнього племінника [сина брата], Харовські; Григорій Витвіцький від імені свого та шляхетного Георгія Витвіцького, свого племінника [сина брата], законні дідичі маєтків села Харовці частини, званої Внучковська; а також Михайло, Степан, Гаврило, рідні брати Харовські, сини покійного шляхетного Івана Харовського, і їхній племінник [син брата] Павло від імені свого та своїх братів Василя і Яроша; а також Василь від імені свого та свого рідного брата Андрія, сини покійного Федька Харовського, і Андрій, їхній племінник [син брата], син покійного Петрика, і Стась, син покійного Калимана, від імені свого та своїх братів Гавриша та Іванка; а також Михайло, званий Трояном, Антон, Степан, Калиман і Іван, сини покійного Демка, [і] Андрій, син покійного Романка, Харовські, свої спадкові маєтки, а саме частини, звані Внучковська та Гриньовська, згаданого села Харжовці, дарують шляхетнонародженому Станіславу Лянцкоронському з Бжезя. 

Станіслав Лянцкоронський з Бжезя, з однієї сторони, та шляхетні Харовські разом із Витвіцькими, з другої сторони, відступили або уклали між собою угоду під загрозою штрафу у 1500 польських злотих. Кам'янець, 19 травня 1611 року

Оригінал: ЦДІАУК, ф.37, оп.1, спр.32, арк.548-548зв.
Регеста: ЛННБ ім.В.Стефаника, ф.91, оп.1, спр.52, арк.249: 
Actus Cameneci Podoliae in terminis terrestribus Camenecensibus, feria quinta post festum Sancti Stanislai in mayo, anno Domini 1611. Generosus Stanislaus Lanckoronski de Brzezie ex una et nobiles Olexiei olim Ichnath filius, Petrus, Artym fratres germani, Petrus, Iwan ibidem fratres germani et Wasil frater illorum patruelis Charzowsczy; Hrehor Wytwiczki suo et nobilis Georgii Witwiczki nepotis sui ex fratre nomine bonorum villae Charzowcze sortis Wnuczkowska dictae haeredes legitimi; Michailo, Stephanus, Hawrylo fratres germani Charzowsczy olim Iwan Charzowski filii et nepos illorum ex fratre Paulus suo et fratrum suorum Wasil et Jaross nomine; Atque Wasil suo et Andriy fratris sui germani nomine olim Feidko Charzowski filii, Andrey nepos ipsorum ex fratre olim Petryk filius et Stas olim Kaliman filius suo et fratrum suorum Hawrysz et Iwanko nomine tum Michailo, Troian dictus, Anton, Stepan et Kaliman olim Demko filii, et Andrey olim Romaszko filius Charzowsczy ex altera parte, intercisam inter se conscriptam vadio 1500 f.p. firmatam roborant 
(діялося в Кам’янці-Подільському на земських рочках кам’янецьких, у четвер після свята Святого Станіслава у травні, року Господнього 1611.
Шляхетнонароджений Станіслав Лянцкоронський з Бжезя з однієї сторони, та шляхетні: Олексій, син покійного Ігната, Петро, Артим, рідні брати, Петро, Іван, там же рідні брати, і Василь, їхній двоюрідний брат, Харжовські; Григорій Витвицький від імені свого та шляхетного Георгія Витвицького, свого племінника [сина брата], законні дідичі маєтків села Харжовці частини, званої Внучковська; Михайло, Степан, Гаврило, рідні брати Харжовські, сини покійного Івана Харжовського, і їхній племінник [син брата] Павло від імені свого та своїх братів Василя і Яроша; А також Василь від імені свого та свого рідного брата Андрія, сини покійного Федька Харжовського, Андрій, їхній племінник [син брата], син покійного Петрика, і Стась, син покійного Калимана, від імені свого та своїх братів Гавриша та Іванка, а також Михайло, званий Трояном, Антон, Степан і Калиман, сини покійного Демка, і Андрій, син покійного Ромашка, Харжовські, з другої сторони, угоду, між собою написану, під загрозоюю штрашу у 1500 польських злотих скріплюють і підтверджують).

Тома Вітвіцький відступає на користь скальського старости Станіслава Лянцкоронсього свою частину маєтку в селі Харівці. Кам'янець, 31 грудня 1643 року

Оригінал: ЦДІАУК, ф.38, оп.1, спр.19, ст.571-572.





Анна Харовська, донька покійного Івахна Харовського Проценяти, а законна дружина Степана Корчинського, відрікається від батьківського спадку на користь скальського старости Станіслава Лянцкоронського. Кам'янець, 31 грудня 1643 року

Оригінал: ЦДІАК, ф.38, оп.1, спр.19, ст.570-571.





Гавриш Харовський, що зветься Татар, відступає скальському старості свій маєток в селі Харівці скальському старості Станіславу Лянцкоронському. Кам'янець, 31 грудня 1643 року

Оригінал: ЦДІАУК, ф.38, оп.1, спр.19, ст.569-570.




Олена Харовська, донька покійного Андруха Харовського, а законна дружина Яремія Харовського, відрікається від свого спадкового батьківського маєтку на користь скальського старости Станіслава Лянцкоронського. Кам'янець, 31 грудня 1643 року

Оригінал: ЦДІАУК, ф.38, оп.1, спр.19, ст.268-269.

Хавриш, Василь, Федір, Гауриш, сини Скалімана Харовського, а також його рідний брат Іванко Харовський дарують свої маєтки у селі Харівці скальському старості Станіславу Лянцкоронському. Кам'янець, 31 грудня 1643 року

Оригінал: ЦДІАУК, ф.38, оп.1, спр.19, ст.366-368.

Векла, донька покійного Стаса Каліманчика Харовського, а законна дружина Ігната Березовського, дарує свій маєток в селі Харівці скальському старості Станіславу Лянцкоронському. Кам'янець, 31 грудня 1643 року

Оригінал: ЦДІАУК, ф.38, оп.1, спр.19, ст.565-566.





Шляхтичі Харовські та Вітвіцькі, дідичі частин вмаєтку Харівці, відступають усі свої права на ці маєтки вельможному скальському старості Станіславу Лянцкоронському. Кам'янець, 31 грудня 1643 року

Оригінал: ЦДІАУК, ф.38, оп.1, спр.19, ст. 561-564.

Вельможний Францішек Лянцкоронський після прийняття поділу родових маєтків, складеного 1662 р. по смерті руського воєводи Станіслава Лянцкоронського, дарує вельможному Геронімові Лянцкоронському, підкоморію подільському, міста Ягільницю, Жванець і Збриж з усіма належностями. Замок у Любліні, 3 жовтня 1664 року

Регеста: ЦДІАУЛ, ф.181, оп.1, спр.4556, арк.2зв.;

Вельможний Прецлав Лянцкоронський, син покійного воєводи руського Станіслава Лянцкоронського, дарує своєму рідному брату, підкоморію подільському, вельможному Героніму Лянцкоронському, частину в маєтку містечка Збриж, якою він володіє. Замок в Любліні, 27 серпня 1663 року

Регеста: ЦДІАУЛ, ф.181, оп.1, спр.4556, арк.2;

Ясновельможний та велебний Ян Лянцкоронський, львівський та краківський канонік, дарує вельможному Героніму Лянцкоронському, подільському підкоморію, маєтки: містечко Збриж, містечко Борщів, містечко Жванець, містечко Ягільницю та містечко Дунайгород з їхніми прилеглостями та укріпленнями; окрім того частину в зазначених селах, які відступив велебний Станіслав Чурило. Замок у Львові, 25 червня 1658 року

Регеста: ЦДІАУЛ, ф.181, оп.1, спр.4556, арк.1зв.;