Тома Вітвіцький відступає на користь скальського старости Станіслава Лянцкоронсього свою частину маєтку в селі Харівці. Кам'янець, 31 грудня 1643 року

Оригінал: ЦДІАУК, ф.38, оп.1, спр.19, ст.571-572.





Анна Харовська, донька покійного Івахна Харовського Проценяти, а законна дружина Степана Корчинського, відрікається від батьківського спадку на користь скальського старости Станіслава Лянцкоронського. Кам'янець, 31 грудня 1643 року

Оригінал: ЦДІАК, ф.38, оп.1, спр.19, ст.570-571.





Гавриш Харовський, що зветься Татар, відступає скальському старості свій маєток в селі Харівці скальському старості Станіславу Лянцкоронському. Кам'янець, 31 грудня 1643 року

Оригінал: ЦДІАУК, ф.38, оп.1, спр.19, ст.569-570.




Олена Харовська, донька покійного Андруха Харовського, а законна дружина Яремія Харовського, відрікається від свого спадкового батьківського маєтку на користь скальського старости Станіслава Лянцкоронського. Кам'янець, 31 грудня 1643 року

Оригінал: ЦДІАУК, ф.38, оп.1, спр.19, ст.268-269.

Хавриш, Василь, Федір, Гауриш, сини Скалімана Харовського, а також його рідний брат Іванко Харовський дарують свої маєтки у селі Харівці скальському старості Станіславу Лянцкоронському. Кам'янець, 31 грудня 1643 року

Оригінал: ЦДІАУК, ф.38, оп.1, спр.19, ст.366-368.

Векла, донька покійного Стаса Каліманчика Харовського, а законна дружина Ігната Березовського, дарує свій маєток в селі Харівці скальському старості Станіславу Лянцкоронському. Кам'янець, 31 грудня 1643 року

Оригінал: ЦДІАУК, ф.38, оп.1, спр.19, ст.565-566.





Шляхтичі Харовські та Вітвіцькі, дідичі частин вмаєтку Харівці, відступають усі свої права на ці маєтки вельможному скальському старості Станіславу Лянцкоронському. Кам'янець, 31 грудня 1643 року

Оригінал: ЦДІАУК, ф.38, оп.1, спр.19, ст. 561-564.

Вельможний Францішек Лянцкоронський після прийняття поділу родових маєтків, складеного 1662 р. по смерті руського воєводи Станіслава Лянцкоронського, дарує вельможному Геронімові Лянцкоронському, підкоморію подільському, міста Ягільницю, Жванець і Збриж з усіма належностями. Замок у Любліні, 3 жовтня 1664 року

Регеста: ЦДІАУЛ, ф.181, оп.1, спр.4556, арк.2зв.;

Вельможний Прецлав Лянцкоронський, син покійного воєводи руського Станіслава Лянцкоронського, дарує своєму рідному брату, підкоморію подільському, вельможному Героніму Лянцкоронському, частину в маєтку містечка Збриж, якою він володіє. Замок в Любліні, 27 серпня 1663 року

Регеста: ЦДІАУЛ, ф.181, оп.1, спр.4556, арк.2;

Ясновельможний та велебний Ян Лянцкоронський, львівський та краківський канонік, дарує вельможному Героніму Лянцкоронському, подільському підкоморію, маєтки: містечко Збриж, містечко Борщів, містечко Жванець, містечко Ягільницю та містечко Дунайгород з їхніми прилеглостями та укріпленнями; окрім того частину в зазначених селах, які відступив велебний Станіслав Чурило. Замок у Львові, 25 червня 1658 року

Регеста: ЦДІАУЛ, ф.181, оп.1, спр.4556, арк.1зв.;

Шляхетний Семко Харжевський, син Івахна, онук Петра Харжевського, званого Проценя, як єдиний спадкоємець відступає скальському старості вельможному Станіславу Лянцкоронському всі свої права та спадкові частки в селі Харжівці. Замок в Кам'янці, 30 березня 1646 року

Копія: ЦДІАУК, ф.38, оп.1, спр.38, ст.281-284;

Шяхетний Іван Троян Харжевський, званий Калета, свої чатини у селі Харжівці, що звуться Демковичева та Гриневичова, які він набув у свого двоюрідного брата Петра Харжевського, званого Волос, дарує скальському старості вельможному Станіславу Лянцкоронському. Замок в Кам'янці, 30 березня 1646 року

Копія: ЦДІАУК, ф.38, оп.1, спр.38, ст.280-281;