Церкви

На цій сторінці представлено опис усіх церков, які коли-небуть існували в містечку, а потім в селі Збриж. За весь період існування містечка Збриж, а потім села, вдалося ідентифікувати 6 церков. Треба сказати, що і до заснування Збрижа в середині 17 століття на території села Харівці існувала православна церква. Найдавіша згадка про яку датуєтсья 23 серпня 1563 року, але якихось детальниіших відомостей не вдалося виявити.

І. Свято-Троїцька церква

Свято-Троїцька церква була побудована в 1702 році старанням та засобами місцевого священника Олександра Ломиковського та селянина Демка, при допомозі деяких інших парафіян. Церква була дерев’яною з трьома куполами, «хорошої будови», - згідно візитації церкви. В 1739 році, згідно візитації, землі надавалося цій церкві та причту скільки завгодно. Про просфору та вино турбувалося братство. Парафіян було 100. В 1748 році парафіян було стільки ж, а в 1759 році – 105. В цей же рік було церковної землі на 52 дні оранки та сіножатей на 20 косарів. Крім того дідич відібрав орної землі на 24 дні та сіножатей на 12 косарів. В 1790 році було 343-є парафіян, в тому числі дітей, які ще не були при сповіді – 78, а дворів – 71. Після анексії Поділля до Російської імперії (1793 року), церква була навернута в православ’я. Ця церква як окрема парафіяльна проіснувала до 1824 року, а в тому році парафію приєднали до Михайлівської церкви. А будівлю Троїцької було розібрано.

Священники Троїцької церкви:

1. Олександр Ломиковський, що на початку 18 століття побудував цю церкву, був скальським деканом.
2. Георгій Ломиковський – 1728-1747 рр., - рукопокладений унійним митрополитом, згідно презенти Адама Тарла, гоштинського та скальського старости.
3. Іоан Левицький – 1747-1758 рр. – рукопокладений в Уневі в 1745 році. А в 1747 році, після смерті Георгія Ломиковського, був тимчасовий завідувач Троїцькою церквою, потім був затверджений настоятелем.
4. Олександр Левицький – з 1758 року, спочатку був священником в селі Гермаківка (село колишнього Борщівського р-ну, тепер Іване-Пустенської громади – прим.А.Б.).
5. Михайло Стопневич – до 1790 року.
6. Яків Чоловський – з 1790 року.

ІІ. Свято-Михайлівська церква

Повна назва цієї церкви: Собор Архистратига Михаїла. Із самостійною парафією існувала з 1707 року, згідно візитації 1739 року (тогочасний священник Григорій Скотинський, згідно заяви візитатора, «не писав метрик про шлюби та померлих з 1707 року, з самого початку існування тієї парафії»). Будівля церкви була з дерева (дуба), з трьома куполами. Візитація 1739 року також вказує, що в той час було 60 парафіян, церковної землі було для оранки на 30 днів, а на сіножаті на 8 косарів. Про вино та просфору турбувався священник, а іноді – братство. В 1748 році парафіян було тільки 40, поля на 40 днів, та сіножатей на 15 косарів. В 1759 році поля було на 50 днів та сіножатей на 30 косарів. В 1790 році поля було на 41 день та сіножатей на 30 косарів. Парафіян в тому ж році було 416, в тому числі малолітніх 110, а дворів - 76. 14 березня 1781 року преосвященним Іларіоном, єпископом Переяславським та Бориспольським, було дано цій церкві антимінс. Після анексії Подільського воєводства Російською імперією в 1793 році церква була переведена до московського православ’я. Однак декілька збризьких прихильників унійної церкви залишилось, і ще в 1839 році їх було четверо. В 1822 році парафія Свято-Троїцької церкви була скасована та приєднана до Михайлівської церкви. Але і вона проіснувала лише до 1832 року.

Священники Михайлівської церкви:

1. Григорій Скотинський – 1707-1744 рр., висвячений Іосифом Шумлянським по презенті Францішека Лянцкоронського, власника Збрижа до 1715 р.
2. Федір Скотинський – до 1748 року, син попереднього, був спочатку вікарієм з 1741 р.
3. Євстафій Зеленецький – з 1748 р.
4. Симеон Скотинський – до 1769 р.
5. Дмитро Мигалієвич – 1770-1810 рр., висвячений по презенті Шимона Тарла, тодішньго власника м.Збрижа та скальського старости; введений до приходу Іоаном Мединським, орининським деканом.
6. Антоній Жуковський – 1810-1832 рр.

ІІІ. Свято-Успенська церква

В 1832 році був закритий монастир капуцинів, а його костельна будівля з цегли була обернена на православну церкву, яка проіснувала до 15 серпня 1917 року, коли була знищена залпом артилерії російської армії. Головний престол тієї церкви був висвячений на честь Успіння Пресвятої Богородиці, а другий – в ім’я Архангела Михаїла. 

Успенська церква до перебудови 1886 року

В 1886 році було завершено значну перебудову цієї церкви. Було збудовано 5 куполів, дах покритий бляхою та пофарбований зеленою масляною фарбою, а стіни - побілені. В цій церкві було три ікони, які намалював художник Смуглевич. Перша ікона зображувала Успіння Божої Матері, або власне вознесіння на небо з ликами святих апостолів знизу. Друга ікона святої великомучениці Катерини та третя – Миколая. Остання містить сліди пізнішої переробки якимось доморощеним художником. Є ще одна ікона Божої Матері, з надпису на ній видно, що вона в 1750 році була дана чортківському монастирю, а в 1779 році перевезена в Збризький монастир капуцинів. Усі ці ікони поступили до церкви із закритого монастиря капуцинів. Дзвіниця побудована в 1850 році над входом на церковне подвір’я. Під будівлею церкви знаходиться усипальниця колишнього монастиря капуцинів. Після закінчення Першої світової війни збризькі парафіяни не відбудовували зруйнованого храму, в 1931 році керівництво села продало цеглу з церкви летавському колгоспу.

Священники Успенської церкви:

1. Антоній Жуковський – 1832-1850 рр.
2. Василь Рудніцький – 1856-1857 рр. (помер в Кам’янецькій лікарні)
3. Миколай Попов – 1858-1859 рр. (переведений в м.Балту)
4. Созонт Крижановський – 1859-1862 рр. (15.02.1862 р. переведений в с.Думанів)
5. Данило Дмитрович Дунаєвський – з 16 лютого 1862 р. до смерті 24 березня  1907 р.
6. Микола Маркевич (священник Св.Параскевської церкви с.Отроків, Ушицького повіту) – 17-19 травня 1907 р.
7. Климент Павлючиков (священник Св.Вознесенської церкви с.Рідкодуб, Проскурівського повіту) – травень-червень 1907 р. 
8. Дмитро Костецький – з 23 липня 1907 р. (переведений Єпархіяльним керівництвом з с.Десеровки, Літинського повіту)
9. Віктор Романович Ропацький – 1913 р.

Церковний літопис Успенської церкви, складений священником Данилом Дунаєвським

IV. Благовіщенська церква

В книзі візитацій за 1759 р. вказано, що колись за містом біля замку існувала ця церква, а тепер (в 1759 р.) там було тільки "цвинтариско", куди люди вивозили різне сміття та були городи. Мефодій Зимак писав, що ця церква з кладовищем була в тому місці, де була його садиба.

V. Церква Усіх Святих

Церква була збудована на парафіяльному кладовищі за кошти священника Данила Дунаєвського за 1500 рублів. В 1878 р. розпочалось її будівництво з дозволу єпископа Теогноста по проєкту архітектора Нєстєрова. 5 квітня 1879 р. з дозволу подільського єпископа Маркелла священник Дунаєвський освятив цю церкву на ім’я Всіх Святих. І в той же день в крипті цієї церкви були перепоховані тіла родичів Дунаєвського: його матері Параскеви, дружини Євгенії (1844 - ?), синів Діонісія та Петра (1872 - ?), та доньки Віри. 27 вересня 1881 р. в крипті цієї церкви була похована також покійна донька Дунаєвського - Ніоніла (1867 - 1881), яка навчалася в жіночій гімназії в Кам’янці. В 1907 р., очевидно, в крипті цієї церкви був похований і сам священник Данило Дунаєвський. Ця церква, імовірно, була значно пошкоджена артилерійськими обстрілами російської армії влітку-восени 1917 року, а в 1930-их рр. була повністю знесена комуністами і зараз на тому місці глибока яма. 

VІ. Церква Архистратига Михаїла

Церква Архістратига Михаїла в с.Збриж, 2022 рік
(фото Петра Грушка)

Після Пешої світової війни мешканці Збрижа не відновлювали будівлі церкви, але обряд здійснював священник Аполінарій Петрович Яновський (1880 р.н.). 23 грудня 1932 року він був заарештований ДПУ та за сфальсифікованою справою висланий на північ Росії на 3 роки. Подальша його доля невідома.

Після Другої світової війни в якості церкви використовувалася хата Іваськової Леоніди Тимофіївни. Пізніше церква була перебудована з хати Соколовської Євдокії. На її місці в березні 1989 року почала будуватися нова церква. Релігійна громада була зареєстрована 11 листопада 1991 р. Станом на початок 2023 р. церква належала Українській Православній церкві (РПЦ в Україні) [H].

4 квітня 2024 року відбулися збори громади села Збриж, на яких одноголосно виявила бажання покинути юрисдикцію московського патріархату та доєднатися до Православної Церкви України [H].

14 квітня в неділю о 9:00 відбулася перша Божественна літургія українською мовою [H].

25 квітня архієпископ Павло прийняв уповноважених парафіян храму святого архістратига Михаїла села Збриж до складу Хмельницької єпархії Православної Церкви України згідно з поданим проханням. А також видав відповідні укази та посвідчення про їхнє прийняття до складу Хмельницької єпархії Православної Церкви України [H].

5 травня відбулося Пасхальне Богослужіння [H].

10 травня старанням поліції до храму було повернуто Євангеліє [H].

Священники нової Михайлівської церкви:

• Микола Зозуля
• Георгій 
• Ярослав Васильович Атаманюк – 1999 – квітень 2024 року;
  
• Степан Михайлович Малькут – з квітня 2024 року.

*             *              *