Vladislaus [IV, Dei gratia Rex Poloniae, Magnus Dux Lithuaniae, Russiae, Prussiae, Masoviae, Samogitiae, Livoniaeque, necnon Suecorum, Gottorum, Vandalorumque Haereditarius Rex.]
Significamus [praesentibus literis nostris, quorum interest universis et singulis.] Ad splendorem et praesidium Regni nostri non postremum id afferre momentum, si civitates et oppida in Dominiorum nostrorum confiniis existentia, insultibusque hostium exposita, tam publicis quam privatorum hominum opibus affluxerint, quibus non tantum rei domesticae consulerent, sed etiam universae Reipublicae in illius necessitatibus singulari forent praesidio et adiumento.
Proinde cum nobis relatum supplicatumque esset, quod generosus Stanislaus de Brzezie Lanckoronski, castellanum Haliciensem, capitaneum Scalensem, virum vetusta virtutis claritudine conspicuum, rebus prudenter strenue et fortiter in variis frequentibusque subselliorum, comitiorum, tribunalium et aliorum functionum bellicarum gestis abunde nobis et Reipublicae universae probatum ac commendatum, ut rationibus oppidi ipsius haereditarii Nowe Brzezie dicti in fundo Charzowcze et Stary Jaroslaw per eum noviter locati, in palatinatu Podoliae situm et iacentem consuleremus, certisque immunitatibus, iuribus et libertatibus incolas eiusdem oppidi auctos ad sustentanda Reipublicae onera et sua amplificanda commoda firmiores, uti in confinio existenti praefati oppidi praesidia providenda ordinatiores habilioresque redderemus.
Libenter petitioni memorati castellani Haliciensis pro suo oppido haereditario, in decus maiusque praesidium et ornamentum Reipublicae sumptu non mediocri intuitu apud nos interpositae, uti aequitati consentaneae annuendo duximus, praedictum oppidum Nowe Brzezie nuncupatum seu potius cives et incolas eiusdem libertatibus et immunitatibus infrascriptis ornamus. Primum quidem ad instar aliarum civitatum et oppidorum Regni ius theutonicum alias Magdeburgense dicto oppido Nowe Brzezie damus et conferimus, ut eo perpetuis utantur temporibus; removentes ab eodem oppido et incolis illius omnia iura polonica et ruthenica, modos et consuetudines, quae ius theutonicum perturbare consueverunt.
Eximimus ac liberamus oppidanos ac incolas seu habitatores eiusdem oppidi ab omni iurisdictione omnium et singulorum palatinorum, castellanorum, burgrabiorum, succamerariorum, iudicum, subiudicum caeterorumque dignitariorum et officialium Regni nostri, ut coram ipsis aut eorum aliquo in causis sive magnis, sive parvis, furti, homicidii, mutilationis membrorum et aliorum enormium excessuum minime respondere vel aliquas poenas solvere teneantur; sed coram advocato duntaxat seu domino suo prout ius theutonicum in omnibus suis punctis, clausulis, conditionibus et articulis requirit sese iustificent.
Ita ut abhinc cives et incolae praedicti oppidi Nowe Brzezie plenariam et omnimodam potestatem habeant proconsules, consules, advocatum et scabinos inter se eligendi, electosque confirmandos domino suo haereditario proponendi. Qua quidem confirmatione interveniente dicti officiales in magistratu constituti in praesentia iuris theutonici alias Magdeburgensis omnes et singulas causas magnas et parvas, civiles et criminales iudicare ac decernere possint ac valeant. Salva appellatione ad dominum suum haereditarium parti gravatae reservata. Cives quoque et incolae oppidi praedicti nullibi, nisi coram proprio iudicio conveniri in actionibus debebunt.
Processus porro inscriptiones aliaque instrumenta publica ex actis civilibus depromi possint signo seu sigillo tali, hic depictum cernitur, obsignabunt. Habebitque ipse advocatus vigore praesentium instituendus et pro tempore existens, aream pro aedificanda domo a generoso Stanislao Lanckoronski, castellano Haliciensi et capitaneo Scalensi in dicto oppido assignatam, in qua iudicia solita advocatialia peraget et iustitiam cuique administrabit, propinationem quoque liberam varii generis liquorum. Necnon onera eiusmodi liberae propinationis intuitu per cives et incolas praedicti oppidi pendenda, voluntati et ordinationi eiusdem domini haereditarii subiicimus et relinquimus, contributionibus nihilominus publicis salvis ibidem manentibus.
Denique quo uberiora ibidem cives et incolae Novae Brzezie suarum privatarum facultatum percipiant incrementa, nundinas quatuor in decursu anni celebrandas, primas quidem pro festo [nomen], alteras vero pro festo [nomen], tertias pro festo [nomen], quartas vero pro festo [nomen] indicimus; septimanalia fora ibidem singulis septimanis feria tertia et quinta celebranda instituimus. Quamobrem integrum atque liberum esse volumus cuiuscunque status, ritus et conditionis hominibus, sive etiam poloni, sive rutheni, sive iudaei, sive alii nomine et cognomine quovis appellati, ad dictum oppidum Nowe Brzezie pro memoratis nundinis cum quovis genere mercium ac rerum venire, easdem distrahere, mercarive, res pro rebus commutare et alia eius generis in publicis civitatum Regni nostri mercatibus ac nundinis fieri solita negotia exercere; citra tamen vicinarum civitatum et oppidorum praeiudicium porro inveniendum.
Et eundo ad dictas nundinas et fora septimanalia, omnes et singuli qui commorandi et negotiandi causa ad dictum oppidum Nowe Brzezie commeabunt, eadem securitate munitos esse volumus, qua literis salvi conductus nostri muniti gaudent. Nisi forte tales inibi reperiantur, quos leges publicae favere non permittunt et quibus bonorum commercium denegatum. In quorum fidem praesentes manu nostra subscriptas sigillo Regni communiri iussimus.
Datum Varsaviae, die [17], mensis [maiis], anno Domini MDCXLVI, regnorum nostrorum Poloniae et Sueciae anno decimo quarto.
Владислав Четвертий, Божою милістю Король Польщі, Великий Князь Литовський, Руський, Прусський, Мазовецький, Жемайтійський, Лівонський, а також Спадковий Король Шведів, Готів і Вандалів.
Сповіщаємо цими листами нашими, кого це стосується, усіх разом і кожного зокрема. До блиску і захисту Королівства нашого не останню це приносить вагу, якщо міста і містечка, що на кордонах Володінь наших існують і нападам ворогів піддані, як публічними, так і приватних людей багатствами наповняться, якими не лише справам домашнім допомагали б, але також усій Речі Посполитій у її потребах особливим були б захистом і допомогою.
Відтак, оскільки нам було повідомлено та подано прохання, що шляхетний Станіслав з Бжезя Лянцкоронський, каштелян галицький, староста скальський, чоловік давнім чесноти сяйвом визначний, у справах розсудливо, енергійно і хоробро в різних і частих судових засіданнях, сеймах, трибуналах та інших військових функціях здійснених достатньо нам і Речі Посполитій усій випробуваний та рекомендований, щоб справам містечка його спадкового, Новим Бжезям названого, на ґрунті Харжівців і Старого Ярослава ним нещодавно закладеного, у воєводстві Подільському розташованого і лежачого, ми посприяли і певними імунітетами, правами і свободами жителів того самого містечка наділили — для підтримки тягарів Речі Посполитої та своїх власних, для примноження вигоди стійкіших, а також, як на кордоні існуючі, захисти згаданого містечка передбачаючи, впорядкованішими і здатнішими [їх] зробили.
Охоче до прохання згаданого каштеляна галицького за його містечко спадкове, для честі та більшого захисту й оздоби Речі Посполитої коштом немалим перед нами представленого, згідно зі справедливістю погоджуючись, вважали за потрібне: передречене містечко, Нове Бжезє назване, а точніше громадян і жителів того самого, свободами та імунітетами нижчеописаними оздоблюємо. Найперше-бо, за зразком інших міст і містечок Королівства, право німецьке, інакше Магдебурзьке, даному містечку Нове Бжезє даємо і надаємо, щоб ним у вічні часи користувалися; усуваючи з того самого містечка та від жителів його всі права польські та руські, способи і звичаї, які право німецьке порушувати звикли.
Вилучаємо та звільняємо міщан і жителів або мешканців того самого містечка від усякої юрисдикції всіх і кожного зокрема воєвод, каштелянів, бургграфів, підкоморіїв, суддів, підсудків та інших достойників і урядовців Королівства нашого, щоб перед ними або будь-ким із них у справах чи то великих, чи то малих, крадіжки, людиновбивства, каліцтва членів та інших величезних переступів найменше відповідати або будь-які штрафи сплачувати не були зобов’язані; але перед війтом лише або паном своїм, як право німецьке в усіх своїх пунктах, клаузулах, умовах і артикулах вимагає, нехай звітують.
Так, щоб віднині громадяни і жителі передреченого містечка Нове Бжезє повну і всіляку владу мали бурмістрів, райців, війта і лавників поміж собою обирати, а обраних для підтвердження пану своєму спадковому представляти. За умови такого підтвердження, згадані урядовці, в магістраті поставлені, згідно з цим правом німецьким, інакше Магдебурзьким, усі і кожну зокрема справи великі й малі, цивільні та кримінальні судити і вирішувати можуть і мають силу. Зі збереженням апеляції до пана свого спадкового, для сторони обтяженої [незадоволеної] залишеної. Громадяни також і жителі містечка передреченого ніде, окрім як перед власним судом, викликатися у позовах не повинні.
Процеси також, записи та інші інструменти публічні з актів цивільних видаватися можуть знаком або печаткою такою, як тут зображеною бачиться, запечатують [ ]. І матиме сам війт, силою цих [листів] призначений і на той час існуючий, ділянку для будівництва дому, шляхетним Станіславом Лянцкоронським, каштеляном галицьким і старостою скальським, у згаданому містечку призначену, в якій суди звичні війтівські звершуватиме і справедливість кожному чинитиме, а також вільну пропінацію [право продажу] різного роду напоїв. Також тягарі такого роду за оглядом на вільну пропінацію громадянами і жителями передреченого містечка сплачувані, волі та розпорядженню того самого пана спадкового підпорядковуємо і залишаємо, при збереженні там само публічних податків.
Нарешті, щоб щедріші там само громадяни і жителі Нового Бжезя зі своїх приватних можливостей отримували прибутки, ярмарки чотири впродовж року для святкування — перші на свято [назва], другі на свято [назва], треті на свято [назва], четверті на свято [назва] — призначаємо; щотижневі торги там само щотижня у вівторок і четвер святкувати [проводити] встановлюємо. Через що цілком і вільним бути хочемо будь-якого стану, обряду і звання людям, чи то полякам, чи русинам, чи євреям, чи іншим іменем і прізвищем будь-яким названим, до згаданого містечка Нове Бжезє на згадані ярмарки з будь-якого роду товарами та речами приходити, ті самі розпродавати, купувати, речі на речі міняти та інші того роду справи, що на публічних ринках і ярмарках міст Королівства нашого зазвичай робляться, здійснювати; однак без шкоди для сусідніх міст і містечок.
І йдучи на згадані ярмарки і щотижневі торги, усі і кожен зокрема, хто заради перебування і торгівлі до згаданого містечка Нове Бжезє прибуватимуть, хочемо, щоб тією самою безпекою були захищені, якою захищені нашими глейтами [охоронними листами] користуються. Хіба що випадково такі там знайдуться, кому закони публічні сприяти не дозволяють і кому торгівля товарами заборонена. На віру чого ці [листи] нашою рукою підписані печаткою Королівства наказали ми скріпити.
Дано у Варшаві, дня [17], місяця [травня], року Божого 1646, правління нашого в Польщі та Швеції року чотирнадцятого.
Немає коментарів:
Дописати коментар