Варшава, 17 травня 1646 року. Король Владислав IV дарує міські привілеї новозаснованому містечку Нове Бжезє (Збриж)

Король прихиляється до прохання Станіслава Лянцкоронського з Бжезя, каштеляна галицького і старости скальського, заслуженого воїна, трибунальського депутата, сеймового посла і виконавця інших функцій, виражає згоду, аби дідичне місто Лянцкоронськго – Нове Бжезє, що розташоване на ґрунтах сіл Харівці та Старий Ярослав у Подільському воєводстві, отримало магдебурзьке право та одночасно з тим надає його польським та руським мешканцям. Мешканці міста знімаються з права земського, та у майбутньому повинні будуть відповідати згідно права німецького перед своїм війтом з правом позиватися до власника міста. Отримують також право вибирати з-поміж себе бурмістрів, райців, лавників та війта. Вироки та інші публічні документи повинні будуть виходити з актів міських під печаткою (порожнє місце для печатки). Війт повинен отримати пляц в місці, яке визначить Лянцкоронський, на якому він буде судити, отримає право пропінації та звільнення від міських поборів. Місто отримує чотири ярмарки на рік (порожнє місце для запису, коли буде відбуватися кожен з них), з вільним доступом для поляків, русинів, євреїв та всіх інших; також торги щовівторка та щочетверга. Документ підписаний Владиславом IV та Якубом Максиміліаном Фредром.


РегестаSumariusz Metryki Koronnej. Księga MK 189 z Archiwum Głównego Akt Dawnych / Opracował Janusz S. Dąbrowski. - №470/4435
Заголовок Копіїста: Jus theutonicum do Nowego Brzezia na pograniczu fundovanego urodzonego [Stanislawa Lanckoronskiego], kastellana Halickiego.

Vladislaus etc. Significamus etc. ad splendorem et praesidium Regni nostri non postremum id adfeni momentum, si civitates et oppida in Dominiorum nostrorum confeniis existentia, in sultibusque hostium exposita tam publicis quam privatorum hominum opibus affluxerint, quibus non tantum rei domesticum consulerent, sed etiam universis Reipublicis in illique necessitatibus singulari forent praesidio, et ad iument.
Proinde cum nobis relatum supplicatumque esset, quod generosum Stanislaum de Brzezie Landckoronski, castellanum Haliciensi, capitaneum Scalensi, virum vetusta utilitatis clautudine conspicuum, rebus prudenter strenue et fortitor in variis frequensibusque subselliorum, comicialiorum, tribunaliorum et aliorum functionum bellicarum gestis abunde nobis et Reipublicis universis probatum ac commendatam, ut rationibus oppidi ipsius haereditarium Nowe Brzezie dicti in fundo Charzowcze et Stary Jaroslaw per eum noviter locati, in palatinatu Podoliae sittum et iacentum consuleremus certisque immunitatibus, juribus et libertatibus, incolas eiusdem oppidi auctos ad sustentamus Reipublicis onera et sua, amplificanda commoda firmiores, uti in confinio existenti praefati oppidi praesidia. Provide nda ordinatiores, habilioresque redderemus libenter petitioni memorati casstellani Haliciensi pro suo oppido haereditario, in decus maiusque praesidium et ornamentum Reipublicis sumptu non mediori intuit apud nos interpositus, uti quitato consentanea annuendo duximus, praedictum oppidum Nowe Brzezie nuncupatum seu potius cives et incolas eiusdem libertatibus et immunitatibus infrascriptis ornamus, primum quidem adiustar aliarum civitatum et oppidorum Regni jus theutonicum alias maydeburskie dicto oppido Nowe Brzezie damus et conferimus, ut eo perpetuis utati temporibus;
removentes ab eodem oppido et incolis illius omnia jura polonica et rhutenica, modos et consvetudines, quae ius theutonicum perturbare consuenerunt, eximemus ac liberamus oppidanos ac incolas seu habitatores eiusdem oppidi ab omni jurisdictione omnium et singulorum palatinorum, castellaniorum, burgrabiorum, succamerariourum, judicum, subjudicum caeterorumque dignitariorum et officialium Regni nostri ut coram ipsis aut eorum aliquo in causis sive magnis, sive parvis, furti, homicidii, mutilationis membrorum et aliorum enormium excessum minime vel aliquas paenas solvere teneant;
sed coram advocato duntaxat seu domino suo prout jus theutonicum in omnibus suis punctis, clausulis, conditionibus et articulis requirit sese instifiant.
Ita ut ab hinc cives et incolae praedicti oppidi Nowe Brzezie plenariam et omnimodam potestatem habeant proconsules, consules, advocatum et scabinos inter eligenum electosque confirmanum domino suo haereditario proponendum.
Qua quidem confirmatione interuniente dicti officiales in magistratu constituti in praesentium juris theutonici alias maydeburgensi omnes et singulas causas magnas et parvas civiles et criminales iudicare ac decernere possint ac valeant.
Salva appelatione ad dominum suum haereditarium parti gravatae reservata.
Cives quoque et incolae oppidi praedicti nulliti, nisi coram proprio judicio conveniri in actionibus debebunt. Processus pono inscriptiones aliaque instrumenta publica ex actis civilibus de promenus sit signo seu sigillo tali hic depictum cernit  ___ obsignabunt, habebitque ipse advocato vigore praesentis instituendo et pro tempore existens, aream pro aedificanda domo a generoso Stanislao Landskoronski, castellano halaciensi et capitaneo Scalensi in dicto oppido assignata, in qua iudicia solita advocatialia peraget et iustitiam cuique administrabit, propinationem quoque liberam varii generis liquorum necnon onera eiusmodi.
Liberae propinationis cutuitu per cives et incolas praedicti oppidi pendendum voluntati et ordinationi eiusdem domini haereditarii subiirimus relinquimus, contributionibus nihilous publicis salvis ibidem manenum.
Denique quo uberiora ibidem cives et incolas Noua Brzezie suorum privatorum facultatem percipiant, incrementa nundinas quatuor in decursu anni celebrandum. Primas quidem pro ____________, alteras vero pro __________, tertias pro ___________, quartos vero pro ___________, indicimus septimanalia fora ibidem singulis septimanis feria tercia et quinta celebrandum instituimus. Quamobrem integrum atque liberam esse volumus cuiusqunque statuesque, ritus et conditionis hominibus sive etiam poloni sive rhuteni, sive judaei, sive aliis nomine et cognomine quovis appelati ad dictum oppidum Nowe Brzezie pro memoratis nundinis cum quiquis generis mercibus ac rebus venire easdem devindere, mercarive res pro rebus commutare et alia eius generis in publicum civitatis Regni nostri mercatibus ac nundinis fieri solita negotia exercere;
cita tamen vicinarum civitatum et oppidorum periuditium pono in veniendum et udeum ad dictas nundinas et horum septimanalas omnes et singuli qui commorandi et negotiandi causa ad dictum oppidum Nowe Brzezie commeabunt eadem securitate munitos esse volumus, qua litteris salvi conductus nostri muniti gaudent. Nisi forte tales inibi reperiant, quos leges publicea fonere non permittunt et quibus bonorum comeriament denegatam.
In quorum fidem etc. Datum Varsavie, die __, mensis __________, anno Domini MDCXLVI, regnorum ut supra. 

Vladislaus rex                                                              Jacobus Maximilianus Fredro, referendarius Regni

*  *  *

Ми, Владислав і т. д. Повідомляємо, що для слави і захисту нашого Королівства має велике значення те, щоб міста і містечка, які розташовані в межах наших володінь і зазнають загрози з боку ворогів, зростали завдяки громадським і приватним зусиллям. Це не лише сприятиме їхньому власному розвитку, а й стане надійною підтримкою для всієї Речі Посполитої та її потреб.

Оскільки до нас надійшло прохання від шляхетного Станіслава Лянцкоронського, галицького каштеляна і старости скальського, який є людиною шанованою та досвідченою у державних справах, ми вирішили підтримати спадкове містечко Новий Збриж новозасноване ним на ґрунтах Харівців та Старого Ярослава у Подільському воєводстві. З метою розвитку цього містечка та його мешканців ми надаємо йому певні привілеї, свободи та імунітети, щоб воно могло краще виконувати свою функцію прикордонного укріплення.

Зокрема, ми надаємо містечку Новий Збриж так зване німецьке (магдебурзьке) право, звільняючи його від усіх польських та руських прав і звичаїв, що можуть суперечити цьому праву. Таким чином, мешканці звільняються від юрисдикції всіх королівських урядовців, включно з воєводами, каштелянами, бургграфами та суддями, і підлягатимуть лише своєму війту та пану-дідичу як того вимагає німецьке право у всіх його пунктах, положеннях, умовах і статтях.

Мешканці містечка отримують повне право самостійно обирати війта, бурмістрів і радників, які будуть підтверджені дідичним власником містечка. Вони матимуть право здійснювати судочинство у всіх цивільних та кримінальних справах, з правом апеляції до свого дідичного власника.

Також громадяни та жителі згаданого містечка не повинні підлягати судовому розгляду, окрім як перед власним судом у справах. Судові процеси, записи та інші публічні документи з цивільних актів нехай будуть засвідчені і запечатані знаком або печаткою, такою, як зображено тут ___ . Сам війт, який діятиме відповідно до цього розпорядження і перебуватиме на посаді у свій час, отримає від шляхетного Станіслава Лянцкоронського, галицького каштеляна та скальського старости, призначену ділянку в згаданому містечку для будівництва будинку, у якому він проводитиме звичні судові засідання та здійснюватиме правосуддя для всіх. Також йому надається право на вільний продаж різного виду напоїв, а також відповідні повинності, а мешканці – свободу у його виготовленні та розповсюдженні відповідно до вказівок дідичного власника.

Щоб мешканці та жителі Нового Збрижа могли отримувати більший прибуток зі своїх приватних маєтностей, ми встановлюємо чотири ярмарки протягом року. Перший – на ____________, другий – на __________, третій – на ___________, четвертий – на ___________. Також ми запроваджуємо щотижневі базари, які відбуватимуться у вівторок і четвер.

Ми бажаємо, щоб усі люди незалежно від стану, обряду та походження – чи то поляки, чи русини, чи євреї, чи інші, як би вони не називалися, могли вільно приїжджати до згаданого містечка Новий Збриж на зазначені ярмарки зі своїми товарами й речами, продавати їх, купувати інші в обмін, а також займатися іншими торговими справами, що зазвичай здійснюються на міських ринках і ярмарках у нашому Королівстві, однак без завдання шкоди сусіднім містам і містечкам ми бажаємо, щоб усі і кожен, хто прибуватиме до згаданого містечка Новий Збриж з метою проживання та торгівлі під час зазначених ярмарків і щотижневих ринків, користувалися такою ж безпекою, якою наділені ті, хто має наші охоронні грамоти. Хіба що там виявляться такі особи, яких публічні закони не допускають і яким заборонено займатися торгівлею

На підтвердження цього видано дану грамоту у Варшаві [17 травня] 1646 року.


Король Владислав IV                                          Якуб Максиміліан Фредро, референдар Королівства

*  *  *

    Владислав і т.д. Повідомляємо і т.д. Для блиску та захисту нашого Королівства має неабияке значення, якщо міста й містечка, розташовані на межах наших володінь і відкриті для нападів ворогів, будуть процвітати як за рахунок державних, так і приватних людських ресурсів. Завдяки цьому вони не лише дбатимуть про власні домашні справи, але й стануть особливим захистом для всієї Речі Посполитої у її потребах, а також сприятимуть її підтримці.
    Тому, коли нам повідомили і просили, що шляхетний Станіслав із Бжезя Лянскоронський, галицький каштелян, скальський староста, чоловік, відомий давньою славою корисності, розумно, енергійно й мужньо діяв у численних і різноманітних справах на засіданнях, сеймах, трибуналах та інших військових обов’язках, отримавши схвалення і похвалу від нас і всієї Речі Посполитої, ми вирішили подбати про його спадкове новозасноване містечко, назване Нове Бжезє, розташоване на землях Харжівців та Старого Ярослава у Подільському воєводстві. Ми прагнемо наділити його певними імунітетами, правами та свободами, щоб жителі цього містечка, отримавши привілеї, могли краще нести тягарі Речі Посполитої та свої власні, а також, завдяки розширенню зручностей, стати міцнішими та забезпечити захист цьому прикордонному містечку.
    Отже, бажаючи задовольнити прохання згаданого галицького каштеляна щодо його спадкового містечка, для більшої слави, захисту й оздоби Речі Посполитої, ми з власної волі, не без значних витрат, дійшли згоди і наділили згадане містечко Нове Бжезє, а точніше його громадян і жителів, нижчезазначеними свободами та імунітетами.
    По-перше, подібно до інших міст і містечок Королівства, ми надаємо і затверджуємо для містечка Нове Бжезє німецьке право, відоме також як магдебурзьке (jus theutonicum alias maydeburskie), щоб ним користувалися вічно. Ми усуваємо з цього містечка та його жителів усі польські та руські права, звичаї та традиції, які зазвичай порушують німецьке право.
    Ми звільняємо міщан і жителів, або поселенців цього містечка, від юрисдикції всіх і кожного з воєвод, каштелянів, бурграбів, підкоморіїв (succamerariorum), суддів, підсудків та інших достойників і урядників нашого Королівства, щоб вони не були зобов’язані відповідати перед ними чи будь-ким із них у справах, чи то великих, чи малих, таких як крадіжка, вбивство, каліцтво чи інші тяжкі злочини, ані сплачувати будь-які штрафи. Натомість вони мають відповідати лише перед своїм війтом (advocato) або своїм спадковим паном, як того вимагає німецьке право у всіх його пунктах, положеннях, умовах і статтях.
    Таким чином, відтепер громадяни та жителі згаданого містечка Нове Бжезє матимуть повну і необмежену владу обирати між собою бурмистрів (proconsules), радників (consules), війта (advocatum) і лавників (scabinos), а обраних представляти своєму спадковому панові для затвердження. Після цього затвердження згадані урядники, призначені на посади, зможуть судити й вирішувати всі цивільні та кримінальні справи, великі й малі, відповідно до нинішнього німецького, або магдебурзького, права.
    Однак право апеляції до спадкового пана для сторони, яка вважає себе скривдженою, зберігається. Громадяни та жителі цього містечка не можуть бути притягнені до суду в будь-яких позовах, окрім як перед власним судом.
    Процеси, записи та інші публічні документи, що випливають із цивільних справ, вони засвідчуватимуть печаткою чи знаком, зображеним тут [у тексті залишено пропуск для опису печатки].
    Війт (advocato), призначений за силою цього документа і чинний на певний час, отримає від шляхетного Станіслава Ляндскоронського, галицького каштеляна і скальського старости, ділянку в згаданому містечку для будівництва будинку, де він проводитиме звичні війтівські суди (iudicia advocatialia) і чинитиме правосуддя для кожного. Йому також надається право вільної торгівлі різними видами напоїв (propinatio libera) разом із відповідними повинностями.
    Питання сплати за цю вільну торгівлю ми залишаємо на волю та розпорядження того ж спадкового пана, зберігаючи при цьому державні податки (contributiones publicae).
    Нарешті, щоб жителі Нового Бжезя могли отримувати більші приватні вигоди, ми встановлюємо чотири ярмарки протягом року: перший на [дата не вказана], другий на [дата не вказана], третій на [дата не вказана], четвертий на [дата не вказана]. Також ми запроваджуємо щотижневі торги в цьому містечку щовівторка та щочетверга.
    Тому ми бажаємо, щоб усі люди будь-якого стану, обряду чи становища — чи то поляки, чи русини, чи юдеї, чи інші, як би вони не називалися — мали повну свободу прибувати до згаданого містечка Нове Бжезє на ці ярмарки з будь-якими товарами та речами, продавати їх, купувати чи обмінювати річ на річ, а також займатися іншими справами, звичними для публічних ринків і ярмарків нашого Королівства.
    Однак це не повинно завдавати шкоди сусіднім містам і містечкам. Усі, хто прибуватиме до цього містечка Нове Бжезє для проживання чи торгівлі на ярмарках і тижневих торгах, матимуть таку ж безпеку, якою користуються ті, хто має наші листи безпечного проходу (litteris salvi conductus). Виняток становлять лише ті, кого публічні закони забороняють допускати до таких місць і кому заборонено торгувати майном.
    На підтвердження цього тощо. Дано у Варшавії, дня [число не вказано], місяця [місяць не вказано], року Господнього 1646, правління як зазначено вище.

Владислав, король







Немає коментарів:

Дописати коментар