Оригінал: Кам’янець-Подільський музей-заповідник...
Церковний літопис, який складений в 1877 році
священником Данилом Дунаєвським
Біля церкви знаходиться цегляна
двоповерхова будівля скасованого католицького монастиря. Зазначена будівля
служила (…) приміщенням священника.
Ззовні церква має вигляд не
гарний, так як дерев’яний дах зовсім згнив, карнизи та штукатурка на стінах
повідпадали. В середині церкви на зводах і стінах є постійних (…) з’явилися
плями і на стінах відпала штукатурка.
Престолів в ній є два, перший на
ім’я Успення Пресвятої Богородиці, а другий на ім’я Святого Архистратига
Михаїла.
Іконостас Св.Успенської церкви
одноярусний дерев’яний, (…) ікон не гарно.
В межах церкви з дозволу високопреосвященного
Арсенія, архиєпископа подільського та брацлавського, влаштовано інших престол в
ім’я Св.Архистратига Михаїла, іконостас перенесений із закритої
Св.Михайлівської церкви, дуже старий і майже не видно на ньому зображень. У
вівтарі на горішньому місці в кіоті дві дерев’яних ікони досить в італійському
стилі: Вознесення Божої Матері з ликом апостолів внизу та Св.Трійці. По
середині храму на стіні є дві старі ікони хорошого малюнку Св.Миколая та
Св.Великомучениця Катерина. Усі ці ікони написав Смуглевич у Варшаві в 1782
році. При існуванні в м.Збрижі католицького монастиря ордену капуцинів в установлене Римської церквою свято Тіла
Христового, запроваджений був так званий відпуст. Католики та православні
збиралися в зазначений день для молитви у великій кількості. В даний час також
буває кожного року збір людей на католицьке свято Тіла Христового, але в значно
меншій кількості. При існуванні католицького монастиря люди шанували ікону, яка
знаходилася на горішньому місці - Вознесіння Божої Матері, в пам’ять про ікону,
яка шанується людьми, після обернення костелу в православну церкву, посвячений
престол на ім’я Успення Пресвятої Богородиці.
[на цій сторінці на полі є допис простим олівцем дрібними літерами, який
не читається – прим.Б.А.]
Під час існування Михайлівської
та Троїцької церков знаходилися бля тих церков і кладовища, але зараз на них не
хоронять тіла мерців.
В 1833 році була відведено нове
кладовище на краю села, на якому і зараз ховають мерців. В 1848 році в часі
великої смертності від холери в 2-ох верстах від села було відведене інше
кладовище.
Про причт. В 1795 році в м.Збрижі
самостійних церков було дві: Михайлівська та Троїцька [5]. Священниками
Св.Михайлівської церкви був Михайлевич, а священником Троїцької – невідомо.
В 1812 році м.Збриж перейшов у
власність багатьох поміщиків католиків, котрі сильно утискали православних
селян важкими роботами та податками, тому багато жителів Збрижа переселилися в
Австрію. В обидвох парафіях зменшилась кількість душ, а тому причт Троїцької
церкви був скасований і церква стала приписаною до Михайлівської.
В обидвох церквах, як видно із
генеральних візитацій було 125 десятин землі. Вся зазначена церковна земля була
захоплена поміщиками-католиками і по сьогодні знаходиться в їхньому
користуванні.
З 1812 по 1842 роки церковної
землі не було. Збризький причт знаходився в дуже важкому становищі,
користуючись допомогою в хліб від селян (?), а іноді поміщиків-католиків по проханню у виділенні
причту по 10 десятин.
В 1842 році причту було виділено
35 десятин.
При Успенській церкві м.Збрижа
завжди по штату були священник та дяк. На утримання їх з казни завжди йшло 136
рублів, а з 1870 році вони отримують 350 рублів.
Церковний будинок, в якому жив
священник до 1832 року (…) і 1 десятину землі при ньому, самоправно захопив
поміщик Добровольський. Зараз знаходиться у користуванні селянина Данила
Кокощука.
З 1832 року по даний час священник
живе в приміщенні, яке залишилося після скасування католицького монастиря, а
для дяка парафіяни побудували будинок з дерева в 1860 році, на церковній землі,
яка залишилася після скасування Троїцької церкви.
Церковно-парафіяльна школа була
відкрита в 1862 році священником Данилом Дунаєвським і розміщується в
приміщенні закритого монастиря. Учнів в першому році було 12 хлопчиків. З часів
заснування в парафії школи парафіяни нічого не давали на її утримання, причт
самостійно опалював і купував підручники на власні засоби, а іноді купував це
все за церковні гроші. (З 1873 року на утримання Збризької парафіяльної школи
інспекція Київського навчального округу давала 100 рублів на рік).
Місто Збриж знаходиться на
кордоні з Австрією біля річки Збруч, яка тече майже навколо всієї протяжності
міста, утворюючи ніби півострів. Збриж отримав назву від того, що розташований
над крутими берегами річки Збруч. Історичних відомостей при церкві про
заснування Збрижа немає, відомо тільки з переказів, що Збриж був у 14 столітті
у власності Гумецького – воєводи подільського. В Збрижі є древній замок і цегляна
огорожа, яка збереглася подекуди заввишки в 1,5 сажні, обведена навколо
містечка, та цегляні ворота із зводами в 2 сажні, на чотирьох сторонах, що
свідчить про те, що Збриж мав свої укріплення.
В м.Збрижі в кінці 18 століття
знаходився у власності поміщика Тарла, але через неможливість заплатити борги,
як власних, так і державних, Збриж перейшов у власність декількох осіб.
До парафії м.Збрижа здавна
належить село Чагарівка. Парафіяни як Збрижа, так і присілка Чагарівки –
селяни. Католиків в Збрижі 200 душ, євреїв – 300 душ.
В 1832 році заснований престол з дозволу високопреосвященного Арсенія, що був освячений на ім’я Успення Пресвятої Богородиці.
В 1833 році злочинець вночі вкрав
посуд та гроші. Він був спійманий на місці злочину і засланий в Сибір на
поселення.
В 1832 році священником
Св.Успенської церкви був Антоній Якубовський, який народився в Подільській
єпархії, в училищах не був, перебував тривалий час окружним духівником, помер в
Збрижі в 1850 році. Похований на погості церкви. Дяком був Олексій Куніцький,
помер в Збрижі 1847 року.
В 1848 році в парафії лютувала хвороба холера, від якої була досить чисельна смертність.
В 1856 році церкву оглядав преосвященний Євсевій, подільський та брацлавський єпископ.
В 1858 році преосвященний Євсевій, подільський та брацлавський єпископ, видав Успенській церкві антимінс.
1856 року священником при Успенській церкві в Збрижі був Василь Рудніцький, який закінчив курси богословських наук в Подільській духовній семінарії. Рудніцький займав місце священника тільки один рік. Помер в кам’янецькій міській лікарні в 1857 році. Дяком 185? Році був Іван Вишинський, який за впертість та недбалість був звільнений з місця та виключений з духовного відомства.
В 1858 році священником при Успенській церкві м.Збрижа був Микола Попов, котрий закінчив курс Київської духовної академії. Попов був назначений преосвященним Євсевієм на посаду благочинного. В 1859 році священник Попов по проханню преосвященного Євсевія був переведений в м.Балту настоятелем Миколаївської церкви. Дяком при церкві м.Збрижа в 1859 році був Гліщинський, котрий в тому році преосвященним Євсевієм був рукопокладеним на діакона і був переведений в м.Миньківці, Ушицького повіту.
З 1859 по 1862 роки священником Успенської церкви Збрижа був Созонт Крижановський, уродженець Подільської губернії, закінчив курс богословських наук в Подільській духовній семінарії з атестатом другого розряду.
В 1862 році, 15 лютого, на прохання священника Крижановський був переведений в с.Думанів, Кам’янецького повіту. Дяком з 1859 по 1862 роки був Йосиф Гадзінський, уродженець Подільської губернії, (…). В 1862 році Гадзінський (…) понижений єпархіяльним керівництвом на посаду паламаря, яку займав при тій же церкві до 1864 року. В 1864 році Гадзінський, на прохання преосвященного Леонтія, був переведений на посаду дяка в село Кульчіївці, Кам’янецького повіту.
Церква з 1832 по 1862 роки не ремонтувалася, внаслідок чого прийшла в сильний занепад. Парафіяни через свою бідність, та і при тому (…) допомога від уряду не виправила церкви. З причини важливої необхідності заміни місцями гонтового даху на церкві священник Данило Дунаєвський з дозволу преосвященного Іринарха продав дзвони, які залишилися із скасованої Михайлівської церкви, за 105 рублів, і за ці гроші зробив ремонт даху на Успенській церкві. Священник Данило Дунаєвський на прохання преосвященного Іринарха був переведений в м.Збриж 16 лютого 1862 року. Священник Дунаєвський, уродженець Подільської єпархії, закінчив курс богословських наук Подільської духовної семінарії в 1861 році і випустився з неї священником другого розряду. Рукопокладений він був на священника преосвященним Іринархом 25 грудня 1861 року.
Дяком при церкві призначений преосвященним
Іринархом Данило Босядовський в 1862 році. Босядовський уродженець Подільської
єпархії, звільнений із середнього відділення (…) повітових училищ.
Парафіяни були прихильні до
католицизму, внаслідок того, що при костелі тривалий час існували дві польські
школи, в яких навчалися навіть діти православного віросповідання. (…) від цих
шкіл при костелі відобразилось несприятливими наслідками для православ’я.
Навернених в католицизм і прихильних до костелу було досить багато.
Майже всі парафіяни не знали
молитов, які установлені православною церквою, і навіть не вміли правильно
перехреститись. Більшість парафіян знало тільки молитви, які встановлені
римською церквою. Стараннями священника Дунаєвського навернені в католицизм
стали повертатися в православ’я. Забобони у парафіян були наступні: під час
засухи звертались до священника з проханням дозволити полити водою могилу
потопельника. Більшість збризьких парафіян займалось незаконним промислом –
перевозом чи переносом із-за кордону контрабандного товару. Від заняття таким
мерзенним промислом, багато людей звикли до пияцтва і крадіжок. Євреї, щоб
задобрити селян, і не розкривати нікому чий вони проносять товар, часто
пригощали їх горілкою, від чого у
багатьох схильність до пиятики вкорінилася досить глибоко, - інші під час
переносу контрабанди з-за кордону набували знайомств з недобросовісними людьми
та схильність до крадіжок. (декілька слів
закреслено – прим.Б.А.) злочини майже ніколи не знаходилися.
Щоб парафіяни навчились правильно
молитися, в спосіб, який встановлений православною церквою, з їхнім розумінням,
священник Дунаєвський завжди співає ранкову літургію, читає молитви та пояснює
значення кожної. Слідом за тим, щоб викорінити забобони, переконати парафіян
неухильно слідувати постановам православної церкви, не віддаватися (…) порокам,
запропонував парафіянам щонеділі та на свята збиратися в школу, щоб слухати
слово Боже.
В тому ж 1862 році, була відкрита
церковно-парафіяльна школа, в якій навчалось 12 хлопчиків.
В серпні та вересні лютувала
пошесть – чума на худобі, внаслідок чого було значне зменшення поголів’я.
Народилось хлопчиків та дівчат –
39, шлюбів – 7, померло – 34 душі. Тих, хто сповідався було 755 душ, не
сповідалося через відсутність – 14 душ. Церковних грошей в парафії було 144
рублі та 26 копійок, у витраті 100 рублів.
Священник Данило Дунаєвський
1863 рік. Придбано до церкви полупарчев (…) зі всім прибором (…) за
48 рублів.
В церковно-парафіяльній школі
навчалося було 22 хлопчики. Народилося – 45 душ, шлюб ніхто не брав, померло 29
душ. Сповідалося 776 душ, не були при сповіді через відсутність 12 душ.
Церковних грошей в парафії було 147 р. 45 к., на витраті 142 р.
Священник Дунаєвський
1864 рік. 5 червня на збризьких полях випав сильний град, який знищив
на значну суму озимого та ярого посіву.
Народилося 49 душ, шлюбів – 8,
померло 35 душ. Сповідалося 780 душ, не було на сповіді через відсутність 13.
Церковних грошей в парафії є 142 р. 59 к., на витраті 137 р 70 к.
Хлопчиків навчалося в
церковно-парафіяльний школі – 26 .
Священник Данило Дунаєвський
1865 рік. В червні капітан генерального штабу де Ліврон здійснив
огляд Збризької церкви і склав проєкт на відбудову та переробку церкви. В тому
ж році міністерство асигнувало потрібну суму на переробку церкви по проєкту.
Але, так як ніхто з підрядників не погодився приступити до переробки церкви по
проєкту за цю суму, то церковно-будівельним «прісутствієм» з дозволу міністерства внутрішніх справ
асигновані гроші були використані на будівництво та ремонт інших церков Подільської
єпархії. Проєкт по перебудові церкви тим же «прісутствієм» доручено було
переробити полковнику генерального штабу Акініну.
Священника Данила Дунаєвського та
дяка Босядовського за старанне навчання дітей преосвященний Леонтій нагородив грамотою
та висловлено вдячність.
Парафіяни почали старанно
відвідувати щонеділі та святам Храм Божий і уважно стали слухати повчання
(молитви) священника; збиралися для вивчення молитов і грамоти в неділю в школу
і дітей своїх з великою охотою віддавали до науки.
В церковно-парафіяльній школі
навчалося 28 хлопчиків.
Народилося 37 душ, шлюбів – 6,
померло – 24 душі. Сповідалося та причащалося 779 душ, не було по причині
відсутності 8.
Церковних грошей в парафії 174
р., 37 к., витрачено 69 р, 9 к.
Священник Данило Дунаєвський
1866 рік. З 23 на 24 червня поручик Збризького загону Григоров
побачив в 12 годині ночі світло в церкві, розбудив священника і пішов з ним до
церкви. Коли вони відчинили бічні двері і зайшли до церкви, то світла не було
видно, а чути було тільки, що хтось тихими кроками йшов по церкві до підвалу в
якому знаходяться домовини з тілами. Один із злочинців із згортком в руках
вистрибнув на огорожу, але кучер Григорова не дав йому втекти, вдарив його в ногу
каменем так, що той впав (…) з огорожі і кинув згорток в якому виявилося дві
срібні позолочені чаші та дві тарілки срібних позолочених 84 проби. (Інші)
злочинці вспіли сховатися в цегляних димоходах, які знаходяться в
напівзруйнованому приміщенні, і при ретельному пошуку вночі священником та
селянами не могли бути пійманими. Зрештою, коли (…) церковний посуд поставили
на місце в церкві і селяни розійшлись, злочинці в 8 годині ранку 24 червня
через підвал, дверима, які раніше проламали, другий раз забрали в церкві і
встигли захопити той же посуд, 78 ко(??) та 5 просфор. Прислуга священника
побачивши через вікно, що крадії ходять у вівтарній частині храму, повідомили
священника, який разом з офіцером Григоровим, прислугою та дяком Бесядовським,
відчинили церкву та в підвалі за домовинами впіймали двох злочинців, які
виявилися австрійськими підданими. Злочинців по рішенню кримінальної палати
засудили на 10 років каторги.
Народилося 35 душ, шлюбів – 4, померло
– 28 душ. Сповідалося 782 д., не сповідалося через відсутність 11 душ. Школярів
у школі 15 душ.
В Збрижі декілька душ померло від
холери і в тому ж році був сильний мор рогатої худоби.
Священник Данило Дунаєвський
1867 рік. Придбано до церкви (…), дві хоругви, одна на сукні, а
інша на полотні і парчі для вбрання престолу та (…).
Церковно-парафіяльна школа була
закрита, оскільки волосний писар Круликовський (…) переконав селян в
некорисності для дітей, так як від навчання в школі хлопчиків слов’янської мови
немає ніякої користі. Круликовський за донесенням священника був підданий суду,
а «міровой посрєднік» Лозінський звільнив від служби за те, що приймати
потрібно (…) волосних писарів в особі неблагонадійних поляків.
В тому ж році за донесенням
священника, губернатором Горомикіневичем здійснено було розпорядження про
закриття в Збрижі двох польських училищ: чоловічого та жіночого, які існували
більше 40 років.
Народилося 41, брало шлюб 16,
померло 40. Сповідалося 784 душі, не було на сповіді через відсутність 14 душ.
Церковних грошей 235 р., 81 к.,
витрачено 126 р., 76 к.
Священник Данило Дунаєвський
1868 рік. 24 липня, Його преосвященство преосвященний Теогност,
вікарій подільський, під час огляду церкви в м.Збрижі випробовує учнів
церковно-парафіяльної школи, при чому залишився досить задоволений відповідями
і роздав хлопчикам за успіхи книги та хрестики. Слідом за тим дорослих парафіян
заставляв молитися і також залишився задоволеним та подякував священникові за
старання в навчанні парафіян. З того часу в парафіян ще більше виникає бажання
вчитися молитвам з їхньою розумною вимовою. (…) читати в слух молитви, а
священник пояснює значення кожного слова в молитві.
Того ж року священника м.Збрижа
Данила Дунаєвського 13 жовтня преосвященним Леонтієм за досить наполегливу службу
нагородив набедренником; дякові Бесядовському за наполегливе навчання читання
та співу селян та їхніх дітей повідомлена вдячність.
Народилося 63 д., взяло шлюб 21,
померло 23 д. Сповідалося 790 д., не було на сповіді через відсутність 8.
Церковних грошей в парафії 181 р., 71 к., витрачено 70 р. В
церковно-парафіяльній школі навчалося 15.
Священник Данило Дунаєвський
1869 рік. Придбано до церкви парчевих риз із всіма приборами та дві
пари хоругов на червоному сукні на суму 150 рублів.
Священник м.Збрижа Дунаєвський преосвященним
Леонтієм затверджений на посаду депутата для присутності на єпархіяльних та
вчительських з’їздах.
На посаду церковного старости обрано
та єпархіяльним керівництвом затверджено селянина Федора Іваськова.
Народилося обох статей 59 душ,
шлюбів 10, померло 29, сповідалося 789, не було на сповіді 10. Церковних грошей
268 рублів, 83 копійки. Витрачено 127 р. 24 к.
Хлопчиків, які навчалися в школі
– 8.
Священник Д.Дунаєвський.
1870 рік. Внаслідок клопотання священника Дунаєвського церковно-будівним
«прісутствієм» було доручено губернському архітектору Орєхову представити
проєкт по перебудові Збризької церкви.
Було придбано (…) парчеві ризи із
всіма приборами, запрестольний хрест, одна пара хоругов на сукні зеленого
кольору.
Священник м.Збрижа Данило
Дунаєвський преосвященним Леонтієм був затверджений на посаді окружного
депутата.
Народилося 58 душ, шлюбів 9,
померло 48 д., сповідалося 795, не сповідалося 9. В церковно-парафіяльній школі
навчалося 8. Церковних грошей 145 рублів. Витрачено 140 рублів.
Священник Данило Дунаєвський
1871 рік. За клопотанням священника Дунаєвського керівник губернії
доручив представити проєкт по перебудові Збризької церкви архітектору
Якуновському.
18 травня преосвященний Леонтій
затвердив священника м.Збрижа Данила Дунаєвського на посаді благочинного 5-го
округу Кам’янецького повіту.
В церковно-парафіяльній школі
було 15 осіб.
Народилося 61, шлюбів 12, померло
32, сповідалося 788 душ, не сповідалося 13. Церковних грошей 144 рублі,
витрачено 132 рублі.
Священник Данило Дунаєвський
1872 рік. Народилося обох статей 66, взяло шлюб 12, померло 55,
сповідалося 788. Не сповідалося 12. Церковних грошей 241 р., 69 к., витрачено
120 р.
В парафії лютувала хвороба від
якої була значна смертність.
Священник Данило Дунаєвський
1873 рік. 22 травня Його величність київський генерал-губернатор
Дондуков Корсаков відвідав Збризьку церкву, при чому Його величність звернув
особливу увагу на давнє зображення на горішньому місці ікони Божої Матері. Крім
того звернув увагу на капітальний занепад церкви, а тому Його величність
пообіцяв розпорядитися про негайне складення проєкту на перебудову церкви.
Його величність доручив представити
проєкт архітектору Нєстєрову, який, не дивлячись на прохання священника, та
приписи церковно-будівельного «прісутствія», не приступив до його складення.
Його преосвященство преосвященний
Веніамін, вікарій подільський, 28 серпня оглядав церкву в Збрижі, слідом за тим
відвідав і Збризький костел, де його настоятель ксьондз Ігнатовський зустрів
був архипастиря біля дверей костелу з хрестом та святою водою.
В м.Збрижі лютувала холера. Але
смертність була не значна.
Дяк Данило Бесядовський, на
прохання єпископа Веніаміна, був переведений на місце дяка в с.Вірмени,
Кам’янецького повіту.
Учнів в парафіяльній школі було
28.
В тому році інспекцією київського
навчального округу назначена допомога для збризької школи в 100 рублів.
Народилося 54, шлюбів 8, померло
41, сповідалося 789. Не сповідалося 4. Церковних грошей 258 р. 55 к. витрачено
100 р.
Священник Д.Дунаєвський
1874 рік. (…) Ілля Сімоновський призначений на місце дяка в
Свято-Успенську церкву м.Збрижа і відданий під строгий нагляд місцевому
Благочинному.
До церкви було придбано чотири
напівбархатні ризи.
Інспекція київського навчального
округу назначила допомогу для збризької школи в 100 рублів.
Учнів в школі було 10. Народилося
61, шлюбів 13, померло 43. Сповідалося 894, не сповідалося 6. Грошей 231 р. 39
к, витрачено 200 р.
Священник Данило Дунаєвський
1875 рік. В Збрижі лютувала хвороба чума на рогату худобу і був
його значний мор.
Народилося 50 душ, шлюбів 9,
померло 46. Сповідалося 797, не сповідалося 9. Грошей в парафії є 189 р.,
витрачено 165 р.
Священник Данило Дунаєвський
1876 рік. Ілля Сімоновський, який перебував на посаді дяка, через
буйність та сварки і бійки з парафіянами, за небажання служити і неповагу по
відношенню до священника, єпархіальним керівництвом був звільнений назавжди з
посади.
Дяком до Св.Успенської церкви
м.Збрижа керівництвом єпархії призначений (…) Григорій Спіжинський.
Священник м.Збрижа за успішну і
наполегливу службу був нагороджений скуфією.
4 червня селянка с.Теремківців,
скориставшись великим скупченням людей в церкві, встигла схопити святих грошей
23 рублі, але в той же час була спіймана і передана місцевій поліції для
притягнення її до відповідальності.
Дяк м.Збрижа Григорій Спіжинський
був рукоположений в священники парафії с.Доброгоща, Проскурівського повіту,
преосвященним Теогностом.
До посади дяка в м.Збриж
єпархіальним керівництвом призначений Володимир Дубіцький, який закінчив
Шаргородське повітове духовне училище.
Народилося 60, шлюбів 12, померло
40. Сповідалося 789, не сповідалося 10. Церковних грошей 188 р., витрачено 186
р.
Священник Д.Дунаєвський.
1877 рік. 20 травня в 5 годині вечора Його преосвященство
преосвященний Теогност, подільський та брацлавський єпископ, оглядав в м.Збрижі
церкву та екзаменував учнів церковно-парафіяльної школи.
Народилося – 58 душ, шлюбів – 9,
померло – 30 душ. Сповідалося 789, несповідалося – 4. Церковних грошей 260
рублів, витрачено 135 р.
Священник Данило Дунаєвський
1878 рік. В церкві був влаштований новий іконостас в один ярус,
придбано нові ікони: Спасителя, який благословляє хліб, Вознесення Спасителя св[ятого]
благовірного князя Олександра Невського.
Згідно проєкту, який складений
архітектором Нєстєровим, з дозволу преосвященного Теогноста, на власні гроші
священника м.Збрижа, почалось будівництво кладовищної церкви.
Хлопчиків, які навчалися в
парафіяльній школі було 12.
Спільнота парафіян м.Збрижа, в
присутності інспектора Народних училищ 1-го району Подільської губернії
«мірового посрєдніка» Запаревського, склала заяву на відкриття в Збрижі
однокласного народного училища, (…) побудувати будинок під училище і давати
щорічно на його утримання 350 рублів.
Народилося – 62, шлюбів – 13,
померло 37 душ. Сповідалося – 800, не сповідалося – 6. Церковних грошей в
парафії було 164 рублі, витрачено 142 р.
Священник Д.Дунаєвський
1879 рік. 11 січня в 3 годині після обіду до Кам’янця прибув
преосвященний Маркелл, який призначений святим Синодом на катедру подільського
та брацлавського єпископа.
Преосвященний вікарій подільський
Веніамін був звільнений синодом на відпочинок, а на його місце призначений єпископ
Гануарій (?), який прибув на своє місце (…) 23 квітня.
Церква на парафіяльному
кладовищі, яку за власні кошти побудував священник м.Збрижа Данило Дунаєвський
за 1500 рублів, з дозволу преосвященного Маркелла, подільського та
брацлавського єпископа, 5 квітня благочинний священник Данило Дунаєвський
посвятив на ім’я Всіх Святих. В той же день, з дозволу міністра внутрішніх
справ Лориса Мєлікова, в крипту під церквою були перенесені тіла померлих
родичів священника Дунаєвського: дружини Євгенії, матері Параскеви, синів
Діонісія та Петра та доньки Віри.
Церковний староста м.Збрижа
Теодор Іваськів за довгу (…) та наполегливу службу був нагороджений
єпархіальним керівництвом похвальним листом.
Народилося – 62 душі, шлюбів –
16, померло – 25, сповідалося – 1012 душ, не сповідалося – 14. Церковних грошей
– 150 рублів, видатки – 149 р.
Інспектор народних училищ 1-го
району Подільської губернії призначив вчителем церковно-парафіяльної школи
Левицького Андрія (…), який був звільнений з (…) відділення Подільської
духовної семінарії.
Священник Данило Дунаєвький
1880 рік. Вночі з 25 на 26 березня в садибі священника загорілися
церковні прибудови і було завдано шкоди Дунаєвському на 1450 рублів. В ту ж ніч
загорівся дах на церкві, але були швидко вжиті заходи і церква була врятована.
В липні, серпні та вересні
лютувала чума на рогату худобу та свиней.
1 жовтня в день Покрови Пресвятої
Богородиці в присутності інспектора народних училищ Пилипа Левицького був
освячений будинок, який облаштовано для однокласного Збризького народного
училища, котре формально в той же день і відкрилося, на утримання вчителя виділено
330 рублів, а законовчителя – 100 рублів.
Його величність попечитель
київського навчального округу Голубцев назначив законовчителем Збризького
однокласного училища священника Данила Дунаєвського.
Народилося 54. Шлюбів – 12,
померло – 28, сповідалося – 800, не сповідалося – 12.
В парафії церковних грошей 160
рублів, витрачено – 159 р.
Священник Данило Дунаєвський
1881 рік. 24 квітня Його величність пан подільський губернатор
Мілорадович відвідав Збризьку церкву, при цьому звернув увагу на великий
занепад будівлі церкви і пообіцяв клопотати про призначення Збризькій церкві
допомоги.
12 березня зібралися в Збризьку
церкву православні дворяни, які проживали в 2-му стані Кам’янецького повіту та
селяни Збрижа та Чагарівки, де в присутності «прєдводітєля» дворянства
Остругова, помічника «ісправніка» (…) пристава Тишанського була відправлена
панахида за покійним государем Алєксандром Нікалаєвічєм, після відправи був
молебень про благополучне царствування Нікалая Александровіча, який вступив на
прабатьківський престол Алєксанда ІІІ, спадкоємця Всеросійського престолу.
Після закінчення молитви дворяни
та селяни Збрижа в присутності згаданих осіб, урочисто промовили присягу на
вірність підданству Величності Государю Імператору Алєксандру ІІІ та спадкоємцю
Всеросійського престолу Государю та Великому князю Нікалаю Алєксандровічу.
Священник м.Збрижа за старанну
службу був нагороджений (…).
26 вересня з дозволу керівника
губернії пана Мілорадовіча, було привезено до м.Збрижа (покійну) доньку
священника Данила Дунаєвського, - Неонілу, яка навчалася в м.Кам’янці в 6-му
класі жіночої гімназії, і 27 вересня похована була в крипті кладовищної церкви.
27 вересня преосвященний Маркелл,
подільський та брацлавський єпископ, оглядав в м.Збрижі церкву і не приховував
дивування від співу (?).
Народилося – 55 душ, шлюбів – 5,
померло – 21. Церковних грошей – 165 р., витрачено – 161 р. 90 к.
Священник Д.Дунаєвський
1882 рік. Згідно проєкту, який був затверджений церковно-будівним
«прісутствієм», попичительство згідно настанов священника Дунаєвського, 28
лютого приступило до перебудови церкви, яка була обернена з католицького
монастиря капуцинів, за гроші, які асигнувало міністерство – 8646 рублів 27
копійок, та спільнотою селян – 2288 р. 84 к.
Парафіяни не мали бажання, щоб
церква була перебудована – не хотіли безкоштовно доставляти матеріали та
вносити гроші, під тими зобов’язаннями, вираженими заявами (…) небажання
парафіян перебудовувати церкву (…) пропаганди Польщі, що Господь недопустить
перебудови по проєкту церкви, яка була католицьким монастирем. Нерозвинута
спільнота селян вірила, що Господь за перебудову католицького монастиря буде
посилати різного роду кари. Очолив опір по перебудові православної церкви (…)
місцевий парафіянин Данило Кокощук (він же Костецький). Костецький був
вихованим в польській школі, тривалий час сповідував католицьку релігію. А коли
Костецький за сприяння польської шляхти був обраний волосним старшиною, в той
час він сильно став ворогувати з православною вірою та церквою. На нерозвинуте
суспільство православних парафіян він мав великий вплив – забороняв їм вносити
гроші на перебудову православної церкви. Священник багато витерпів під час
перебудови церкви матеріальних та моральних страждань. Тільки один член
попечительства Збризького, селянин Лука Величко, щиро співпереживав йому і допомагав
своєю працею, внаслідок чого, недопустили розоренню церкви і тим самим зберегли
бюджетні гроші від безкорисних витрат.
На протязі всього року лютувала
хвороба дифтерія і більше 70 душ дітей захворіли. Парафіяни замість того, щоб
вознести палкі молитви до Бога, та просити про помилування, - нарікали на
священника за те, що вони були наказані Богом через перебудову церкви. Агітатор
католик Костецький радів, що зміг досягнути своїх неблаговидних цілей.
Псаломщик Володимир Дубіцький по
проханню звільнився від посади дяка.
Преосвященний Януарій, вікарій
подільський, призначив дяком Успенської церкви Володимира Моралєвіча, який був
звільнений з 3-го класу Подільської духовної семінарії.
23 квітня преосвященний Вікторин
був назначений святим Синодом на катедру єпархії подільської та брацлавської,
прибув до м.Кам’янця на місце свого священницького служіння.
22 серпня преосвященний Вікторин,
єпископ подільський та брацлавський, через довготривалу хворобу помер та 24
серпня його тіло було поховане преосвященним Януарієм в склепі катедрального
собору.
16 вересня в 6 годині вечора,
назначений святим Синодом на катедру єпископа подільського та брацлавського
преосвященний Януарій, прибув до м.Кам’янця на місце свого служіння.
Народилося в Збрижі – 58 душ,
шлюбів – 8, померло – 82. Церковних грошей 179 р. витрачено 169 р.
Священний Д.Дунаєвський
1883 рік. 17 червня у Збризькому народному однокласному училищі
були відкриті недільні співбесіди і парафіяни різних статей та віку до 80 душ
збиралися щонеділі та святах для слухання пояснення священного Євангелія, молитви,
які встановлені церквою (…)
5 вересня преосвященний Януарій,
вікарій подільський та брацлавський, помер після важкої і недовготривалої
хвороби, а 7 вересня тіло покійного єпископа було поховане в крипті
Кам’янецького катедрального собору.
Народилося – 77 душ, шлюбів – 10,
померло – 47, церковних грошей в парафії – 129 р., витрачено – 129 р.
Священний Д.Дунаєвський
1884 рік. 24 травня Його преосвященство преосвященний Юстин,
подільський та брацлавський єпископ, оглядав церкву в м.Збрижі, а потім оглянув
церкву на кладовищі, яку побудував за власні кошти священник Дунаєвський.
Народилося – 70 душ, шлюбів – 12,
померло – 40. Церковних грошей – 199 р., витрачено – 199 р.
Священник Д.Дунаєвський
1885 рік. 6 квітня Його преосвященство преосвященний Юстин,
надіслав в Збризьку церкву ікону святих Кирила та Методія. В той же день з
дозволу преосвященного Юстина з довколишніх сіл – Сокиринців, Жабинців, Летави,
Мар’янівки та Гукова священники з хресним ходом прибули в Збриж для участі в
соборному (…) на площу молебні святим Кирилу та Методію. Настоятель церкви в
м.Збрижі Дунаєвський відправив літургію, на якій після прочитання Євангелія
священником Іоаном Значковським, проведено було поучіння пристойному торжеству,
під час причастя священником Миколою Волосєвичом (?).
(…) перед початком молебня
виголосив промову настоятель церкви священник Дунаєвський, прочитання Євангелія
священником Гадзинським, а в кінці молебня (виголосив промову ?) священник
Клопотовський. З нагоди святкування тисячоліття смерті святого Методія 6 квітня
в Збрижі [далі записи закінчуються і
починається друга частина літопису складена в 1886 році – прим.Б.А.]
Церковний літопис
Свято-Успенської церкви м.Збрижа, Кам’янецького повіту, Подільської єпархії
1886 [рік]
[Тут Дунаєвський подає вже детальну інформацію з історії Збрижа та
церков, яку я пропускаю, оскільки ця інформація є загальновідомою і з нею можна
ознайомитися в працях Січинського – прим.Б.А.]
1885 рік. 6
квітня з нагоди святкування 1000-ліття святого Методія, за розпорядженням
подільського єпархіяльного керівництва, з навколишніх сіл: Сикиринців,
Жабинець, Летави, Мар’янівки та Гукова, священники (…) ходом прийшли в Збриж
для участі в літургії та молебні на площі. Прибули в Збриж для участі в
святкуванні «прєдвадітєль мірових посредніков» барон Метсмарх, «міровой
посрєднік» Петрусевіч, підполковник Ставковський та ротмістри із своїми
відділами солдатів, Дзінаєвіч та Масловський, Пристав Остковський (?) з двома
поліцейськими, урядниками та волосними старшинами Лянцкорунським та
Бережанським.
Під час відправи молебня на
площі, людей з довколишніх (сіл) зібралося більше 6 тисяч. Після закінчення
молебня людям були подаровані безкоштовно іконки та брошури, які прислав Його
преосвященність преосвященний Юстиніан, з коротким описом життя святих Кирила
та Методія. Після того було відправлено молебень в збризькому народному училищі
і після закінчення також роздавали безкоштовно іконки із зображенням святих
Кирила та Методія та книги з описом їхнього життя.
Святий Синод назначив на катедру
подільського вікарія преосвященного Йосифа.
В кінці року недільна школа, яка
існувала при Збризькому училищі (…) заборонена, завдяки інтригам (…) поляка
Костецького та (…) діям вчителя Лобатинського (…) допускали збиратися в неділю та свята в класній кімнаті
сільським зборам, де замість пояснень Євангелій, п’яний натовп за допуском
Кокощука «бєзобразнічалі».
Священнику Дунаєвському за
наполегливу працю в навчанні закону Божого в народному училищі попечитель
київського навчального округу виразив вдячність.
Народилося – 72 душі, шлюбів –
14, померло – 48. Церковних грошей 275 рублів – витрачено – 275.
1886 рік. Придбано в Збризьку церкву срібний дискос (84 проби), (…)
напрестольний хрест, ікони в позолоченій рамі святих Кирила та Методія, Марії
Магдалини та Великомучениці Варвари, - на суму 189 рублів.
23 січня після полудня
преосвященний Йосиф, балтський єпископ, помер. – 26 січня тіло покійного
єпископа Йосифа (…) перенесене на міське кладовище, де в спеціальному склепі
його поховав преосвященний Юстиніан.
На катедру подільського вікарного
єпископа святий Синод назначив преосвященноого Антонія.
Перебудова церкви в Збрижі була
завершена і на освячення її, за запрошенням священника Дунаєвського, 1 жовтня в
6 годині вечора разом з катедральним протоієреєм Дориновичем прибув
преосвященний Юстин.
2 листопада в церкві на кладовищі
була рання літургія, після якої з хресним ходом були перенесені свят мощі.
В 9 годині ранку Його
преосвященство преосвященний Юстиніан почав освячення церкви і потім відправив
літургію, після закінчення Його преосвященство в супроводі 16 священників
відспівав молебень Божій Матері. В кінці на прохання протодіакона
Трубласвіча(?) – багатоліття Государю імперетору Алєксандру і всьому панівному
дому, святому Синоду, преосвященному Юстиніану та будівельникам храму.
В кінці (вийшли) з церкви в
церковний погост (і) преосвященний благословив хліб, який принесли наполегливі
парафіяни для того, щоб пригостити селян з довколишніх сіл.
Перебудований храм з дозволу
преосвященного Юстиніана благочинний священник Дунаєвський освятив 8 листопада
на ім’я Архистратига Михаїла.
Народилося – 79 душ, шлюбів – 11,
померло – 47. Церковних грошей 277 рублів, витрачено 277 р.
Священник Данило Дунаєвський
1887 рік. Його
преосвященство Юстин переведений Синодом на катедру єпископа Курської єпархії і
23 квітня він залишив паству, відправившись на нове місце свого служіння.
Святий Синод назначив Доната на подільську катедру, до місця
свого служіння преосвященний прибув 18 травня.
Балтський єпископ Анатолій 26 травня за призначенням святого
Синоду відправився на катедру вікарного єпископа Воронезької єпархії.
Настоятелю церкви м.Збриж, священнику Данилу Дунаєвському,
за пожертву на закінчення (перебудови) Збризької церкви 300 рублів і придбання
на свої кошти всього необхідного для її освячення, святим Синодом видано
грамоту.
Синод на посаду вікарного єпископа назначило преосвященного
Димитрія, який прибув на місце свого служіння 12 грудня.
Народилося – 70 душ, шлюбів – 17, померло – 39, церковних
грошей – 205 рублів, витрачено – 203 рублі 50 копійок.
Священник Данло Дунаєвський
1888 рік. 22
січня єпархіяльне керівництво за недбале
виконання обов’язків звільнило дяка Володимира Моралевського.
3 лютого священник м.Збрижа Данило Дунаєвський за 20-тиліття
старанної служби на посаді благочинного нагороджений орденом Анни 3-го ступеню.
29 лютого на посаду дяка був призначений Ульян Зазулинський,
який закінчив 3 класи повітового духовного училища.
25 квітня, Федір Даровський (він же Дорожко), який був
навернувся в католицизм, стараннями священника Дунаєвського, повернувся в
православ’я.
23 липня, в 3 годині по обіді прибув для оглядин церкви
м.Збрижа преосвященний Димитрій, балтський єпископ. Цього ж дня в 7 годині
вечора Його преосвященство відправився до церкви для (…) літургію преосвященний
здійснив разом із 6 священниками. Після закінчення особисто (…) а настоятелю
церкви Дунаєвському поручив роздавати хрестики та книжечки «Житіе Св.Владимира».
На наступний день, 24 липня в 10 годині преосвященний Димитрій в Збризькій
церкві відправив літургію. Після закінчення говорив людям поучіння і (…) був
молебень святим Борису та Глібу. За тим преосвященний Димитрій з 12
священниками з околиць відправився до церкви на кладовищу, і окропив її святою
водою. (В церкві на кладовищу відслужив панахиду за покійними родичами
священника Дунаєвського, які поховані в крипті цієї церкви – допис зроблений в 1891 р. прим.Б.А.) Тут
була відспівана панахида. Після повернення з кладовища преосвященному
запропонували скромний обід. В 5 годині вечора преосвященний Димитрій
благословив духовенство і сімейство священника Дунаєвського і поїхав для
богослужіння в церкві м.Лянцкоруня.
Народилося – 74 душі, шлюбів – 15, померло – 35. Церковних
грошей – 244 р, витрачено – 244 р.
Священник Данило Дунаєвський
1889 рік. Селянин м.Збрижа Максим Беднар пожертвував на «свящєніческоє
облічєніє со всєм прібором» на суму 100 рублів.
8 червня в день святкування
воз’єднання уніатів з православною церквою, за розпорядженням єпархіяльного керівництва,
із сусідніх парафій: Сокиринців, Летави, Жабинців, Мар’янівки та Гукова –
здійснені були хресні ходи в Збриж. Після відправи літургії в Успенській
церкві, на площі в складі 12 священників та 2 діаконів відслужили молебень за
вдячність Господу Богу і потім посвятили воду на річці Збруч. При тому було
зібралося 5 тисяч людей з довколишніх сіл.
Народилося – 70 душ, шлюбів – 13,
померло – 29. Церковних грошей – 219 р. витрачено – 218 р. 80 к.
Священник Данило Дунаєвський
1890 рік. Придбано до церкви ікону дванадцяти празників та ікону Спасителя
на горішнє місце.
Січень. Дорослі парафіяни Збрижа
за пропозицією місцевого священника щонеділі та на свята, збираються біля
церкви в школу, де священник пояснює молитви, недільні та святкові, Євангелія,
а дяк навчав співу. Успіхи від відвідування дорослими парафіянами є очевидними.
Усі парафіяни вміють правильно молитися, а значна частина навіть розуміє
значення кожної молитви. Співати також навчилися багато з них так, що можуть
проспівати (…) усю літургію доволі струнко.
1 листопада. В селі Чагарівка,
яка приписана до Збрижа, відрилася школа грамотності. Хлопчиків, які пішли
вчитися було 30, дівчаток – 9. На утримання школи чагаровецької було виділено 32
рублі.
26 грудня. Його преосвященство
Донат, подільський та брацлавський єпископ, підвищений до сану архиєпископа і
призначений на катедру архиєпископа литовського та віленського, 29 грудня
виїхав з подільської єпархії до місця свого служіння.
26 грудня. Йог преосвященство
Димитрій, єпископ балтський, вікарій подільської єпархії, призначений Синодом
на катедру єпископа подільського та брацлавського.
30 грудня. (…) збризький
мешканець Петро Замрикот пожертвував в Збризьку церкву дві хоругви.
Народилося – 58 душ, шлюбів – 15,
померло – 34. Церковних грошей – 187 р., витрачено – 186 р.
Священник Д.Дунаєвський
1891 рік. Священник Д.Дунаєвський пожертвував скляний футляр (…)
вартістю 15 рублів.
Квітень. Його преосвященство
Акакій, який був призначений на катедру подільського вікарія, прибув до місця
свого служіння.
Травень. На суму 200 рублів, які
пожертвували парафіяни, було проведено наступний ремонт Збризької церкви:
побілено ззовні, пофарбовано дах, вікна та двері, відремонтовано водостічні
труби і побілено кам’яну огорожу.
Кам’янецький міщанин Сергій
Ш?рикевич пожертвував Збризькій церкві ікону Божої Матері.
Червень. За кошти священника
Данила Дунаєвського було пофарбовано масляною фарбою дах церкви на кладовищі (Всіх Святих – прим.Б.А.)
20 червня. В день так званого
отпусту, католицього свята – Тіла Господнього, велика кількість людей, як
православних, так і католиків із сіл: Летави, Сокиринців та Жабинців здійснили
хресні ходи. В цей день, так як, багато було (…) здійснено під час літургії. В
церкві на кладовищі здійснив літургію священник с.Бережанки Волошанович, в (…)
храмі священник Теокмаст Левицький з діаконом Стефаном Крижановським, в
головному храмі – благочинним Дунаєвським з двома священниками та діаконами.
Після літургії 8 священників пішли хресним ходом до річки Збруч для освячення
води.
24 липня. Його величність пан
подільський губернатор Глінка з разом з інспектором лікарської управи,
чиновником особливих доручень, «міровим посрєдніком» Днібравським,
«ісправніком» Лужанським, відвідали Збризьку церкву, при цьому Його величність
звернув увагу на зовнішнє та внутрішнє «благолєпіє» (тобто красу – прим.Б.А.) Збризького храму, зокрема на живописні
зображення древньої ікони – яка знаходиться на горішньому місці. Потім, коли
Його величність пан губернатор дізнався від священника, що в селі Чагарівці,
яка приписана до Збрижа, майже все населення прагне освіти, а на утримання
церковно-парафіяльної школи, через свою бідність, дають в рік лише 32 рублі, то
в цей же час наказав «міровому посрєдніку» потурбуватися про збільшення коштів
на утримання для чагаровецької школи. По виході з церкви Його величність
відвідав будинок священника Дунаєвського від якого, коли дізнався, що на місці
священника в Збрижі тридцять років, то забажав висловитися: «багато честі вам
батюшка за те, що ви так довго живете на одному місці». В той же день Його
величність відвідав збризьке народне училище та проекзаменував хлопчиків, які
там вчилися по закону божому та грамоті.
24 липня. Причт Збризької церкви
та парафіяни, як і в 1866 р., в церкві Збризькій спіймали крадіїв і відібрали
від них гроші та посуд, який належав церкві.
24 липня. Преосвященний Теогност,
балтський єпископ, відвідав Збризьку церкву та залишився досить задоволеним
відповідями хлопчиків, які вчилися в школі і правильними молитвами дорослих
парафіян.
1 серпня. Іноземна піддана, яка
проживає в м.Збрижі, Юлія Фрідріхова Штейбах лютеранського віровизнання,
виявила рішучі наміри долучилися до православної церкви і священник Данило
Дунаєський доєднав її до православ’я з вимогою, щоб вона Штейбах, завжди
перебувала в православ’ї.
27 серпня. Доцент Київської
духовної академії «колежскій совєтнік» Голубєв за дорученням Київського
генерал-губернатора проїжджаючи прикордонними селами та містечками з науковою
метою, прибув у Збриж і відвідав місцеву парафіяльну церкву, крім того цей
чиновник звернув особливу увагу на живописне зображення давніх ікон, які
існують вже 109 років: Вознесіння Божої Матері, Святого Миколая та
Великомучениці Катерини.
В чагарівській
церковно-парафіяльній школі навчалося 30 хлопчиків та 10 дівчат.
Народилося в 1891 році – 31 душа,
шлюбів – 12, померло – 25 душ. Церковних грошей в парафії – 299 р. 30 к.,
витрачено – 296 р. 20 к.
Священник Д.Дунаєвський
1892 рік. 2 лютого парафіяни м.Збрижа та села Чагарівка, як
чоловіки та так і жінки, в кількості до 400 душ, дали обіцянку зовсім не
вживати алкогольних напоїв, а інші – вживати помірно.
Внаслідок сильної посухи на
збризьких полях не було доброго врожаю, а тому збризькі селяни купували насіння
для засіву своїх полів та корм для своєї худоби. Від голоду з’явився висипний
тиф і майже в кожному селянському будинку були хворі тифом. Смертельних
випадків від тифу було всього лише 18.
Хлопчики, які навчалися в
збризькому народному училищі, майже всі були хворі тифом, тому із 70 учнів,
школу відвідувало лише 15. В листопаді вчитель школи захворів на тиф, внаслідок
чого навчання в школі було призупинене.
Хлопчиків, які закінчили збризьке
народне училище було 11.
В чагарівський сільській школі
було 29 хлопчиків та 8 дівчаток.
Народилося в 1892 році – 72 душі,
шлюбів – 12, померло – 68 душ. Грошей в парафії 204 р., витрачено – 203 р.
(померлих обох статей - 58)
Священник Данило Дунаєвський
1893 рік. Від початку січня висипний тиф від голоду та холоду став
лютувати сильніше, в парафії щодня було до 80 душ хворих на тиф, смертність
також збільшилась, майже кожен день один чи два було померлих від тифу.
Парафіяни до того були збентежені, що щодня молилися, у великих кількостях
сповідалися в церкві. На вихідні також збиралося багато парафіян в церкві до
вечірньої та слухали казання Спасителю, Божій Матері, Архистратигу Михаїлу,
Святому Миколаю (…).
В січні, лютому, березні, квітні
та травні хвороба забирала в могилу батьків та матерів і більше 28 душ
маленьких дітей, через смерть своїх батьків, залишились зовсім без жодних
засобів до існування. Близько 30 сімей залишились без батьків і матері, вдови,
з малолітніми дітьми дуже бідують. Плач людей, які помирають від голоду та
холоду до того збурювали мою душу, що я все що тільки міг віддавав голодним,
щоб врятувати їх від голодної смерті. Нарешті, коли я побачив, що кількість
голодних збільшується, і я сам не в змозі допомогти, вирішив клопотати перед
керівником губернії про надання допомоги голодним мешканцям Збрижа. За розпорядженням
керівника губернії, прислали в Збриж для того, щоб переконатися, помічника
інспектора лікарського відділення пана Левицького, який вияснив, що в Збрижі
багато голодуючих, і на гроші, які асигнував пан подільський губернатор, - 105
рублів, було придбано борошно, цукор, чай, а також вино для хворих і це все
роздали бідним і хворим.
Після цього, за розпорядженням
пана подільського губернатора Наришкіна, «міровой посрєднік» Прохоров
(розпорядився?) збирати гроші на користь голодуючих мешканців Збрижа та на пожертвувані
гроші відкрити в Збрижі чайні та їдальні.
7 травня. На збризьких полях була
така злива, що з поля вода понесла в Збруч віз з хлопчиком десяти років, який
сидів на ньому. Хлопчика знайшли в річці Збруч вже мертвого.
11 травня. Штабс ротмістр Бєлкін
пожертвував в церкву на кладовищі в Збрижі святе Євангеліє – вартістю 30
рублів.
15 травня. Дружина священника
Анна Волошанович пожертвувала в церкву на кладовищі в Збрижі хрест (…) вартістю
10 рублів.
Хлопчиків, які закінчили збризьке
народне училище було 7. В чагарівській церковно-парафіяльній школі навчалося 28 хлопчиків та 7 дівчат
В 1893 році народилося – 70 душ,
померло 78 душ.
Грошей в парафії 210 р.,
витрачено 209 р.
Священник Данило Дунаєвський
1894 рік. Селянка м.Збрижа
Параскева Лукична Чорна пожертвувала шовк червоного кольору (…) для царських
дверей в Успенській церкві – вартістю 28 рублів.
25 травня. В Збрижі почалася
епідемія холери, щодня було хворих по 12 душ і більше за місяць, померлих від
холери було 9. Тільки в Збрижі в 1892 і 1893 рр. лютував висипний та черевний
тиф і померлих від тифу на протязі 2 років було 93 душі, тому пан подільський
інспектор лікарської управи Сулима, з двома сільськими лікарями, кам’янецьким (…)
та приставом 2-го стану прибув 7 квітня в Збриж, сам особисто відвідував хворих
та крім того взявся виясняти від чого саме в Збрижі на протязі 3-ох років
триває епідемія та прийшов до висновку, що в одній криниці вода шкідлива («врєдная»),
а тому наказав негайно закрити криницю. Мешканці місцевості Збрижа, які
користувалися шкідливою водою здебільшого хворіли та вмирали, але нікому не
приходило на думку, що хвороба так довго триває від води, але з того часу, як
інспектор лікарської управи наказав закрити – хвороба та смерті припинилися.
24 квітня. Селянин села Чагарівки
пожертвував в Збризьку церкву дерев’яний запрестольний хрест – вартістю 15
рублів.
15 травня. Священник церкви
м.Збрижа Данило Дунаєвський був нагороджений набедренним хрестом від святого
Синоду. (див. Церковні відомості, 1894 р., №20)
16 червня. З нагоди католицького
свята Божого Тіла була велика кількість православних людей. В цей день, так як
багато було (…) здійснено було три літургії: одна в кладовищній церкві, друга в
придільному храмі, третя в головному храмі.
6 серпня. Селянка із Збрижа, яка
проживала в м.Кам’янці, Ірина Лукична пожертвувала шовкову пелену на престол
червоного кольору – вартістю 18 рублів.
17 серпня. З нагоди ікони, яка
шанується в місті, і знаходиться на горішньому місці в храмі – Вознесіння Божої Матері, в Збризькій церкві була відправлена
літургія.
В збризькому народному училищі випустилося
8 хлопчиків та 2 дівчинки, які отримали пільгові свідоцтва.
В чагарівській школі навчалося 27
хлопчиків та 9 дівчаток.
Народилося в 1894 році – 74 душі,
шлюбів – 15, померло – 46.
Грошей в церкві 216 рублів,
витрачено – 216 р.
Священник Данило Дунаєвський
1895 рік. 9 серпня Його преосвященство Димитрій рукопоклав дяка
м.Збрижа Юліана Зазулинського, за старанну службу, в сан діакона.
В збризькому народному училищі 12
хлопчиків та 4 дівчинки закінчило навчання з виданими їм пільговими свідоцтвами.
В церковно-парафіяльній школі
села Чагарівка, яка приписана до парафії в Збрижі, закінчило навчання 4
хлопчики.
Народилося в 1895 році – 73 душі,
шлюбів – 16, померло – 33.
Грошей в парафії – 282 р. 15 к.,
витрачено – 281 р.
Священник Д.Дунаєвський
1896 рік. 14 травня в день коронації та миропомазання Їхньої величності
государя імператора Нікалая Алєксандровіча та государині імператриці Алєксандри
Фьодоровни була відправлена в Збризькій церкві літургія та відправлено було
молебень на площі. Парафіяни Збрижа та Чагарівки мотивовані патріотичними почуттями три дні не займалися
роботою, а збиралися у великій кількості в церкві для того, щоб послухати
літургію.
В день католицького свята Божого
Тіла зібралося багато «богомольцев» в
православну церкву, щоб задовільнити релігійні потреби, було відправлено три
літургії: одна в кладовищній церкві Всіх Святих, друга в Михайлівському храмі,
третя - Свято-Успенському храмі.
В збризькому народному училищі
випустилося 5 хлопчиків та дві дівчинки, які отримали свідоцтва.
В церковно-парафіяльній школі
села Чагарівки закінчило навчання 6 хлопчиків та 2 дівчинки.
Перейшло в православну віру шість душ.
Народилося в 1896 році – 72 душі,
шлюбів – 18, померло – 38.
Церковних грошей було (не чит.), витрачено – 249 р. 60 к.
За постановою парафіян було
зібрано 240 рублів і на цю суму покрасили масляною фарбою зеленого кольору дах
на церкві, а ззовні було побілено.
Священник Д.Дунаєвський
1897 рік. 20 січня дружина унтер-офіцера Миколи Муляра – Любов,
пожертвувала для царських дверей вінок з квітів з вбранням на три (…).
16 лютого. Дружина селянина
Констянтина Баранця – Францішка, навернулася з католицизму в православ’я і
отримала ім’я Євфросинія.
12 червня. В день католицького
свята Божого Тіла з довколишніх сіл зібралася велика кількість богомольців і оскільки
було їх багато, щоб задовільнити релігійні потреби всіх, здійснено було в цей
день три літургії: на кладовищній церкві Всіх Святих відправив літургію священник
Данило Дунаєвський, в придільному храмі літургію відправив священник Микола
Волошанович, в головному храмі Успення Божої Матері – відправив літургію
священник Гаврило Банєвич.
17 червня. Селяни села Чагарівка
Афанасій Микитович та його дружина Анна, пожертвували дві хоругви – вартістю 25
рублів.
28 жовтня. Подільське єпархіяльне
керівництво наказало відкрити в м.Збрижі школу грамотності для дівчаток, але,
оскільки селяни відмовилися дати кошти через те, що існує міністерська школа в
парафії та школа грамоти в Чагарівці, то священник Д.Дунаєвський вимушений був
відкрити таку школу 28 жовтня 1897 року
у своїх власній квартирі на свої ж кошти, і забезпечив по можливості необхідним
шкільним приладдям за власний рахунок. Дівчаток в цій школі навчалося в 1-й
групі – 4, другій – 4 та третій – 4.
Міністерську школу в Збрижі цього
року закінчило 6 хлопчиків та 2 дівчинки.
Чагарівську школу грамоти
закінчило 4 хлопчики та 2 дівчинки.
Протягом 1897 року в парафії
народилося чоловічої статі 57 та жіночої 48 душ, шлюбів – 15, померло чоловічої
статі – 12, жіночої – 16.
Цього року церковних грошей було
238 р., витрачено 234 р. 51 к.
Священник Данило Дунаєвський
1898 рік
Поточний рік для селян м.Збрижа
був дуже важким внаслідок поганого врожаю минулого року. До цього часу на
протязі 5 років в парафії лютували тиф та холера, які забрали в могилу батьків
сімей, тому залишилося більше 50 осиротілих сімей без будь-яких засобів для
існування. Крім того майже третина парафіян м.Збрижа з причини вельми малого
наділу землі, і не маючи можливості на місці заробляти трудом своїх рук на шматок
хліба, вимушені йти на заробітки в Бесарабію, в губернське місто та інші міста,
щоб прогодувати себе та сім’ю. Кількість збризьких пролетарів збільшують собою 18 сімейств вихідців з
Австрії, які не мають наділу та 8 сімей кам’янецьких міщан, котрі значаться
парафіянами, але ходять в пошуках (роботи) для харчування. В загальному жителі
м.Збрижа, по причині поганих економічних та інших умов, бідують, а в неврожайні
роки піддавалися та піддаються небезпеці померти голодною смертю. Вражаюча картина
бідності приведе в жах кожного, хто тільки згрубша гляне на побут збризьких
селян та невільно здригнеться серце від криків нещасних, які роздирають душу, котрі
просять про допомогу. При таких обставинах ремонт Збризької церкви, яка за
величиною годиться для губернського міста, є непосильною ношею для місцевого
населення, яке страждає під ґнотом безвихідної бідності.
26 березня. Згідно рішення
екзаменаційної комісії 26 березня закінчило школу грамотності, яка знаходиться в
квартирі священника Дунаєвського, чотири дівчинки по програмі церковно-парафіяльної
школи; решта за успіхи були переведені в старші групи, окрім чотирьох дівчаток
молодшої групи, які через малу кількість років залишені були в тій же групі.
В березні з католицизму в
православ’я перейшло дві жінки: Анна Миколаївна Іваськова та Марина Величкова.
16 травня. Його преосвященство
преосвященний Іриней, подільський та брацлавський єпископ, оглядав Збризьку церкву
і залишився незадоволеним, що мало з’явилось парафіян для зустрічі Його
преосвященства.
За 1896 рік після слів "Парафіяни Збрижа та Чагарівки" на місці трьох крапок стоять слова "движимые патриотическим чувством".
ВідповістиВидалитидякую за доповнення
Видалити