Збриж: Знахідки з трипільського поселення на Збризькому полі

Галина Мороз,

журналістка, краєзнавець

ЗНАХІДКИ З ТРИПІЛЬСЬКОГО ПОСЕЛЕННЯ

НА ЗБРИЗЬКОМУ ПОЛІ

Стаття присвячена публікації випадкових археологічних знахідок на Збризькому полі, поблизу села Жабинці Кам’янець-Подільського району Хмельницької області.

Ключові слова: Жабинці, Збризьке поле, знахідки трипільських артефактів, нуклеус, зерновик.

Територія верхів’їв лівих приток Дністра (Збруч, Смотрич, Тернава, Студениця, Ушиця та ін.) досі залишається «Terra incognita» у плані дослідження давніх поселень. У зв’язку з цим відсутнє і достатнє висвітлення у науковій літературі, як самих поселень, так і знахідок на них. На противагу, у відкритий доступ постійно потрапляє інформація про випадкові знахідки з безлічі археологічних пам’яток, про постійні набіги «чорних археологів» та «любителів» металодетекторного пошуку. Для того, щоб хоч частково заповнити цю прогалину, авторка у цій статті вводить у науковий обіг нові знахідки з поселення трипільської культури в урочищі Збризьке поле, яке знаходиться між селами Збриж та Жабинці Кам’янець-Подільського району (до 2020 р. – Чемеровецького) Хмельницької області. Окрім того, подано опис артефактів, знайдених особисто під час огляду Збризького поля.

Цей регіон має значну археологічну спадщину і потребує обширних досліджень. Зокрема А. Ф. Гуцал (2021, с. 16) у статті «Археологічні розвідки на Чемеровеччині» писав: «Територія Чемеровецького району у плані розвіданих археологічних пам’яток вивчена недостатньо. Тут відомо десятки давніх поселень, городищ, курганів. Проте зафіксовані далеко не всі об’єкти археології. Практика показує, що їх значно більше. Експедицією Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка останнім часом проведено обстеження деяких населених пунктів та їх околиць. Виявилося, що майже скрізь по берегах річок, струмків з інтервалом у кілька кілометрів, а то і суцільною смугою тягнуться пам’ятки старовини».

Зауважимо, що в «Археологической карте Подольской губернии» Ю. Сіцінського (1901, с. 354-355) міститься велика кількість пам’яток на території між Збручем та Смотричем. Наголосимо, що велика частина з перерахованих в ній населених пунктів припадає на Чемеровеччину. Зокрема, на вищезгаданій карті старожитностей є позначка «Городище» у Збрижу, а також згадується Горинева печера в околицях села. (1901, с. 343). Зазначені топоніми збереглись до тепер і ми можемо ними оперувати.

В 1929 році Кость Кржемінський (художник, реставратор, архітектор та археолог) провів археологічну розвідку сточищем річки Жванчик від села Кутківці до села Кочубіїв. Було обстежено 14 сіл. А. М. Трембіцький (2021, с. 43) у статті «Археологічна рекогносцировка Костя Кржемінського річкою Жванчик» повідомляє: «У своєму звіті про археологічну рекогносцировку річкою Жванчик на Чемеровеччині та Кам’янеччинні К. Кржемінський писав, що основною метою «обсліду сточища річки Жванчик» було доповнити розшуки Є. Сіцінського за 1926 р., які той описав у працях «Археологічна карта Подільської губернії» (1901) та «Нариси з історії Поділля. Ч. І». Найімовірніше, що лівобережжя річки Збруч не досліджувалось з тієї причини, що по річці пролягав кордон між Радянським Союзом та Польщею. К. Кржемінський був репресований і загинув у 1937 р., про археологічну рекогносцировку річкою Жванчик було надовго забуто та зовсім не згадувалось в наукових працях, а територія лівого берега Збруча на довгий час залишилась поза зоною уваги археологів.

Першим, хто подав інформацію про трипільські поселення в околицях Збрижа, був Борисківський П.Й. (1950 с.118) У 1947, 48 та 49 роках вчений провів археологічну розвідку по Збручу: від Гусятина до впадіння його у Дністер. Щодо згаданого тут поселення трипільської культури він подає наступну інформацію: «Село Збриж. За 200 метрів на південний схід від села на високому мисі лівого берега Збруча і правого берега безіменного струмка, що впадає в Збруч, розташоване трипільське поселення, його культурний шар простягається вздовж берега Збруча на 500 метрів. Він залягає в чорноземі, починається на глибині 10 см від поверхні і заглиблюєтся на 60–70 см. У культурному шарі трапляється багато кісток ссавців, фрагментів червонястожовтої неорнаментованої кераміки і цілі горизонти глинястої обмазки, очевидно, залишки площадок.»

На території Чемеровеччни протягом кількох десятиліть проводились археологічні пошуки І. С. Винокуром, щодо археологічних пам’яток поблизу сіл Збриж і Жабинці Гуківської ОТГ, то інформацію про них знаходимо у «Довіднику з археології України. Хмельницька, Чернівецька, Закарпатська області» (Винокур та ін. 1984):

«с. Збриж. В урочищі Горошків Ліс – сліди трипільського і пізньосередньовічного поселень, (повідомлення М. А. Задорожнього). Близько 2 км на південний схід від села, на високому мису лівого берега р. Збруч і правого берега безіменного струмка, розташовано трипільське поселення. Культурний шар на глибині 60–70 см вздовж річки тягнеться на 500 м. На території села відкрито середньовічне слов’янське поселення, яке займає лівобережну терасу Збруча. Навколо села стояли фортифікаційні споруди у вигляді кам’яної стіни. В околицях села знаходиться печера, відома під назвою Горинєва і курган Розбита Могила» (Винокур та ін. 1984, с. 93-94).

«с. Жабинці. … В уроч. Збрижське поле за 1 км на захід від села і на території піскового кар’єру – сліди трипільських поселень» (Винокур та ін. 1984, с. 93).

Ідентична інформація про трипільське поселення на Збризькому полі міститься в Енциклопедії трипільської культури.(2004.с. 662) Варто згадати, що згідно цього реєстру на території Чемеровеччини знаходиться 35 об’єктів (№№ 168-202) трипільських поселень або їх слідів, зокрема біля сіл Кугаївці – 3, смт Чемерівці – 3, Теремківці – 4. Біля села Збриж зареєстровані два трипільські поселення за номерами 178 (на території с. Збриж) та 179 (Збризьке поле с. Жабинці).

«с. Збриж Чемеровецький район. Збриж І (урочище Горошків Ліс) В урочищі Горошків Ліс – сліди трипільського поселення. Збриж ІІ Близько 2 км на південний схід від села, на високому мису лівого берега р. Збруч і правого берега безіменного струмка, розташовано трипільське поселення».

Проте інформація про ці два трипільські поселення: одне у Збрижу, а друге - на Збризькому полі, що знаходиться біля села Жабинці, станом на 2011 рік у Переліку пам’яток археології Хмельницької області місцевого значення відсутня.

Ще трохи інформації про дане поселення трипільської культури знаходимо також у І. Р. Михальчишина «Інвентаризація пам’яток та об’єктів археології у Хмельницькій області»:

«За інформацією сільського голови с. Жабинці обстежено три об’єкти: поселення раннього залізного віку та черняхівської культури, курганну групу з трьох насипів, два з яких розорані і ледь помітні на поверхні, та поселення трипільської культури в ур. Збрижське поле. Поселення розташоване біля західної околиці села на плато високого та крутого лівого берега р. Збруч поблизу греблі ГЕС. Північно-західна ділянка території поселення зруйнована кам’яним кар’єром (нині не діючий), у відслоненнях ґрунту помітні фрагменти ліпної кераміки та крем’яні вироби трипільської культури, грудки випаленої глини. На розораній поверхні плато, на схід від кар’єру, артефакти не виявлено». В інвентаризації є план поселення з прив’язкою до р. Збруч та населеного пункту Жабинці (рис. 1).

Згаданим тут сільським головою, є житель села Жабинці Володимир Гуменюк, людина, яка цікавиться краєзнавством і має багато напрацювань з історії рідного краю. Зокрема він надав для збірника «Слідами історії Чемеровецького краю» статтю «Топоніми села Жабинці». Авторка статті особисто поспілкувалась з ним щодо згаданого тут трипільського поселення. Він повідомив наступне: трипільське поселення на Збризькому полі займало 16 гектарів. Станом на 2010 рік, коли Володимир Гуменюк залишив посаду, це були землі запасу, тобто пасовище. Поруч знаходився кар’єр «Білий яр», для якого були відведені землі, до яких не входила площа трипільського поселення. Наступними сільськими керівниками с. Жабинці землі запасу були розпайовані (29 паїв), частина з них перейшла власникам кар’єру. Станом на тепер кар’єр під назвою «Білий яр» вже довгий час, як відновив видобуток піску, працює досить потужно, і приблизно половина з 16-ти гектарів трипільського поселення на Збризькому полі зайнята кар’єром. Коли знімали вскришу, то в культурному шарі, за словами Володимира Гуменюка, були десятки тисяч керамічних уламків глиняного посуду, багато фрагментів денець і вушок, приблизно третина з них була помальована. Зокрема, він особисто зібрав таких керамічних уламків більше 20 ящиків для поштових відправлень, є фрагменти, що з них можна було би відреставрувати зерновик висотою біля одного метра.

Авторка статті 25 серпня 2019 року відвідала дане поселення. Біля дороги при в’їзді в кар’єр були насипані дві купи вскриші висотою біля півтора метра, де вперемішку із землею було багато керамічних великих та дрібних уламків глиняного посуду цегляного та пісочного кольору, а також фрагменти кісток, явно давнього походження. Тут авторкою статті було зібрано біля 30-ти керамічних фрагментів, з них лише 3 з орнаментом чорною фарбою, 2 – зі слідами червоної фарби, 1 – з вушком та 1 – з отвором з внутрішньою різьбою, 1 – грубої роботи із вдавленим орнаментом. Крім того, на розпайованому полі на схід від кар’єру на поверхні грунту було знайдено кремневий нуклеус і дві окремі пластини з кременю. Також тут було виявлено багато дрібних уламків кераміки цегляного кольору.

14 жовтня 2022 р. авторка статті знову відвідала цю місцевість. На дорозі, яка веде в кар’єр було знайдено свіжорозламаний керамічний фрагмент з білим та чорним розписом і два фрагменти зі слідами червоного розпису, уламок кремнієвого скребка чорного кольору та частину кістки. На зрізі грунту чітко видно уламки кераміки, кісток та обмазки.

На розпайованому полі зафіксовано на поверхні землі значну кількість керамічних фрагментів глиняного посуду цегляного та пісочного кольору, а також два шматки обмазки, з них один – обпалений. На площі приблизно 20 кв. м. (4х5 м) було зібрано 28 фрагментів, з них 7 – денець різної товщини (0,3 – 1,1 см). 3найдено 3 фрагменти з червоним та чорним орнаментом, 1 – з вушком, 1 – із залишками коричневої фарби на внутрішній поверхні. Крім того, на цій площі знайдено розбитий нуклеус сірого кольору, уламок кістки, подібної за формою на знайдену біля кар’єру, але трохи меншу. Велика кількість фрагментів на поверхні розпайованого поля зумовлена активним веденням сільського господарства з використанням важкої техніки і вказує на те, що культурний шар залягає неглибоко і є пошкодженим.

Також варто згадати про дві випадкові знахідки зі Збризького поля. Одна з них: неушкоджена цегляного кольору фігурка з крилами (фото 1), висотою 11 см була знайдена під час завантаження піску у кар’єрі «Білий яр». На завантажувачі тоді працював житель сусіднього Збрижа Микола Коробчук (помер у 2016 р.), за його словами: «фігурка випорснула з-під ковша». На жаль, першим власником знахідка була грунтовно відчищена від земляної патини, тонкий шар чорного кольору залишився лише на крилах та окремих місцях скульптури. У даний час фігурка знаходиться у приватному зібранні Анатолія Прияна (м. Кам’янець-Подільський). Експерти, до яких зверталась авторка статті розходяться в оцінках, адже нічого подібного серед трипільських артефактів не було знайдено.

Знахідка 2022-го року на Збризькому полі – цілий глиняний посуд (фото 4), висотою 45 см, (не вистачає лише малого фрагмента у вигляді трикутника на вінці горловини), знайдений випадково охоронцем поблизу кар’єру, на площі, де перед цим зняли вскришу. Зерновик знаходиться у приватній колекції старожитностей Анатолія Швеця (с. Збриж).

Безперечно, ці знахідки потребують дослідження та експертної оцінки спеціалістів. Світлини знахідок, в тому числі зерновика розміщені у Фейсбуці в групі: «Збриж історичний». Як зазначив Тарас Ткачук, зерновик попередньо можна датувати, як етап СІІ бринзенська локальна група.

Висновки. Згідно опрацьованого матеріалу робимо висновки, що поселення зафіксоване, як ур. Збризьке поле та Збриж ІІ є одне і те саме поселення. Згадане поселення потребує для початку хоча б опису та фіксації, а – знахідки культурно-хронологічного датування. Варто також констатувати, що дії, спрямовані на руйнування цього об’єкта, призводять до непоправних наслідків – адже кожна археологічна пам’ятка є унікальною й відновити її взагалі неможливо. Ця пам’ятка археології на Збризькому полі є досить вразливим об’єктом, на збереження якого впливають такі негативні господарчі чинники, як розробка кар’єру «Білий яр» та розорювання ділянок існуючого поселення трипільської культури.

ЛІТЕРАТУРА:

Сецинский, Е. 1901. Археологическая карта Подольской губернии. В: графиня Уварова, П. С., Слуцкий, С.С. (ред.). Труды одиннадцатого Археологического съезда в Киеве 1899. Т. I. Москва: Типография Г. Лисснера и А. Гешеля, с.197-354.

Борисковський П.Й. 1950. Деякі доповнення до археологічної карти Середнього Подністровя. В. ІУ сс.117-131

Винокур, І. С., Гуцал, А. Ф., Пеняк, Б. С., Тимощук, Б. О., Якубовський, В. І. 1984. Довідник з археології України. Хмельницька, Чернівецька, Закарпатська області. Київ: Наукова думка.

Авт. кол.: Бурдо Н. Б. (відп. секр.), Відейко М. Ю. (гол. ред.), Дергачов В. О., Дудкін В. П., 2004. Енциклопедія трипільської культури. К. 662 с.

Департамент інформаційної діяльності, культури, національностей та релігій Хмельницької обласної державної адміністрації. 2012. Пам’ятки культурної спадщини Хмельницької області [online]. Режим доступу: http://kultura.km.ua/archives/977 [Дата звернення 20 жовтня 2022].

Михальчишин, І. Р. 2013. Інвентаризація пам’яток та об’єктів археології у Хмельницькій області. Праці науково-дослідного інституту пам’яткоохоронних досліджень, 8, с. 248-270.

Гуцал А.Ф Археологічні розвідки на Чемеровеччині 2021. сс. 16-21. Слідами історії Чемеровецького краю. 2021 Збірник матеріалів І Всеукраїнської наукової історично-краєзнавчої конференції. Кам’янець-Подільський. ТОВ Друкарня «Рута» с.452.

Halyna Moroz,

journalist, local historian

The article is devoted to the publication of accidental archaeological finds on the Zbryske field, near the village of Zhabyntsi, Kamianets-Podilsky district, Khmelnytskyi region.

Key words: Zhabyntsi, Zbryzh field, finds of, Trypillian artifacts, nucleus, granary.