//80// Wiadomo czynie, komu o tym wiedzieć będzie nalezało, iz maiąc sobie miasto Zbrzezie cum attinentys przez tradycyą grodowną, a według niey kontraktem pewnym zastawnym approbowaną y podaną possessyą; pusciłem aręnde karczemną tak pomienionego miasta Zbrzezia, iako y wsi do niego nalezących starozakonnym Zelmanowi Bieniaszewiczowi, Josiowi synowi, y Dawidkowi zięciowi iego, in vim ktorey arendy pomienieni arendarze obywateli tuteysi umowili się y postanowili wnieść do skarbu mego summy trzy tysiące czterysta złotych polskich, ktorą summa czterama ratami za kwitami moiemi wypłacac będą powinni, ze zaś w rękawicznym iestem satisfactus z niego ich praesenti kwituie contractu. ktorey to arendy czas zaczot się die vigesima nona july w roku ninieyszym 1721, a konczyt się powinien będzie o takowym ze czasie y dniu w roku do Bog przyszłym 1722. Na ktorey wytrymanie summy puscza się pomienionym arendarzom prowent, to iest: ratusz w miescie, karczmy we wsiach Siekierzyncach, Burdziakowcach, Bosserze y Koczubinczykach małych, dla wolnego szynku wszelkich liquorow, winnice panskie z kotłami gorzałczanemi y piwnemi, tudziesz naczyniem browarnym tak w miescie iako y po wsiach, młyny z wolnym odbieraniem miarek od wszelakiego zboza, foluszami, stepami, tudziesz wybieraniem spasnego, mostowego od wozow z wszelkim towarem przechodzących, iednak sine aggravatione goscia, aby się przez to nie odwracał od wozu soli po groszy dwanascie, od woza zboza zaś według mozności brać maią. Do tegoz prowentu nalezyć powinno będzie kotłowego od kazdego z obywatelow do tego czasu mieszkaiących po złotych trzydziesci, na słobode zas przychodzących po czerwonemu złotemu, od gorzałek takze zawoznych ktorą zakupic y one szynkowac od kwarty gorzałki powinien zapłacic groszy tzy, y niewprod onę do domu swego sprowadzic ma, poki lub //80v// sam arendarz, lub widz od niego zesłany niezrewiduie ktorą iezelibysie warzył z obywatelow takową gorzałkę bezopowiedzi arendarza ktorego do domu swego sprowadzac one szynkowac, niezapłaciwczy nalezytosci, na takowego zakłada się winy panskiey na zamek grzywień dwanascia a dziesięc na arendarzow. Waruią sobie y to ciż arendarze aby zaden tak z dawnych obywatelow, iako na słobodzie osiadaiący niewazyli się miarą większa y taniey trunkow iako na borgi ludziom obywatelom tuteyszym takze wsiow kiedy się trafi ktoremu z poddanstwa w miescie napic, dawac pod winą wytey wyrazoną. Poddanstwu na wsiach, iako w miascie obywatelom na praziki y wesela według prawa onym dawnego pozwola się piwa wolne zwarzenie y gorzałki kurzenie z tą kondycyą aby nalezytość do arendy, to iest od spustu gorzałki złotych dwa od zwarku piwa takze złotych dwa fure drew y kure zaplacił, iako tez obywatele tuteysi kazdy ktory bedzie piwo warył, stod za kwitem mlec powinen bedzie od słodu osmak na piwo zwarzonego złotych dwa zapłacic ma, miod ktory sycił od konwi prasnego miodu groszy pietnascie od kotła groszy trzy zapłacic powinien. Na krzciny tak obywatele miasta, iako i ze wsiow poddanstwo nie gdzieindey trunki iako y na pogrzeby brac maią tylko u arendarow, tudiesz we młynach postronnich mlieć nie powinni pod winą wycey wyrazoną y konfiskacyą, ktorey konfiskacyi połowa na dwor, a połowa na arendarzow nalezyć ma. Pleczkowe od rzeznikow arendarze brać powinni. Waruie się zas azeby arendarzy miarą nalezytą trunki dawali, a poddanstwi tak w miascie, iako y po wsiach długami wielkiemi nieobciązali pod przepadkiem onych borgowac napoui maiącemu się lipiey na cwierc roku nad złotych dziesiec, a ubiszszemu nad złotych pięc niepowinne, zeby się przezto poddanstwo nieruynowało, y gdy przydyie do wybierania długow, powinien kazdy z arendarzow reiestr //81// długow panu adminstratorowi podac, ktorym pomocy zwierzchność dworska do wybierania onych dac powinna y wprzod długi swoie od poddanstwa arendarze wabrac maią a nizeli ktory z obywatelow muzyka tylko pod czas jarmarku y praznikow wszedzie wolna.
Naczynia browarne, kotły, ratusz, iaki ad praesens odbieraią, tak przy expiracyi in integro oddac powinni. I to sobie pomienieni waruią arendarze, aby czego Boze uchoway, nieprzyiaciela koronnego, zeby się miał iaki rozruch stanąc, iako tez y woysk iakich, od stancyi zołnierzkiey y podatkow dworskich domy onych wolne bydz maią, a za ruiną defalkowano. Wywary iako y in toto az arendarze na potrzeby folwarczną dla drobiu poldwe dawac maią. Ktory to kontrakt dla większey wiary y pewnosci reką moią własną podpisuię.
Działo sie w Zbrzeziu, dnia dwudziestego piątego augusta, roku tysiącznego siedemsetnego dwudziestego pierwszego.
P.S. My niżey podpisani assekuruiemy się iż oprocz kontraktu nam danego powinni bedziem dac do skarbu naszego y wyliczyc złotych dweiscie pięcdziesiąt za niediel dwie, pod exekucią datum u Zbrzeziu.
(два підписи на їдиш)
Według tego post scriptum oddali arendarze złotych dwiescie piendziesiąt. Datum 16 7-bris 1721.
* * *
Нехай буде відомо всім, кому слід про це знати, що, маючи у своїй власності містечко Збржеж cum attinentis (із прилеглими землями) на підставі ґродового запису та згідно з певним заставним контрактом, затвердженим та наданим мені у володіння, я віддав в оренду шинкарський прибуток як у самому містечку Збриж, так і у селах, що до нього належать, старозаконним – Зельману Бєняшевичу, Йосю, його синові, та Давидкові, його зятеві.
Згідно з цією орендою, зазначені орендарі зобов’язалися внести до моєї скарбниці суму в три тисячі чотириста польських злотих, яку повинні виплачувати чотирма частинами за моїми квитанціями. Оскільки я в повному обсязі задоволений цією виплатою, видаю їм цей контракт як підтвердження.
Строк цієї оренди розпочинається 29 липня цього 1721 року та має закінчитися у такий самий день наступного 1722 року. Для забезпечення цієї суми орендарям передається дохід із таких джерел: ратуша в містечку, корчми в селах Сокиринці, Бурдяківці, Босири та Коцюбинчики Малі, для вільного шинку всіх напоїв; панські винниці з горілчаними та пивними котлами, а також пивоварне начиння як у місті, так і в селах; млини з правом вільного стягнення мірок із будь-якого зерна, фолюшами, ступами, а також збір податку за випас худоби; мостовий збір від возів, що перевозять товари, однак без надмірного обтяження купців, аби не відвернути їх від привозу солі (по 12 грошів за віз із сіллю), а за віз зі збіжжям – залежно від обставин.
До цієї дохідності має також належати котельний податок: кожен із мешканців, що проживають тут із давніх часів, має сплачувати по 30 злотих, а новоприбулі на слободу – по одному червоному злотому. Також кожен, хто купуватиме привозну горілку та захоче її продавати, зобов’язаний платити по 3 гроші від кварти горілки, причому не має права внести її до свого дому, поки або сам орендар, або його наглядач її не перевірить.
Якщо ж хтось із мешканців зважиться виготовляти таку горілку без відома орендаря, вносити її до свого дому чи продавати, не сплативши належного податку, на нього накладається штраф у розмірі 12 гривень на користь замку, а також 10 гривень – на користь орендарів.
Орендарі також обумовлюють, що ніхто – ані зі старих мешканців, ані ті, що оселяться на слободі – не сміє продавати напої більшою міркою чи дешевше, ніж це роблять орендарі, а також не сміє давати напої в борг місцевим мешканцям чи селянам. Якщо ж селянин забажає випити у містечку, йому це дозволено, але лише за негайну оплату, інакше на порушника накладається штраф.
Селянам як у селах, так і в місті, мешканцям на свята й весілля, згідно з давнім звичаєм, дозволяється варити власне пиво та гнати горілку, але за умови сплати відповідного податку в розмірі 2 злотих за спущену горілку, 2 злотих за зварене пиво, а також за доставлені дрова та курей.
Кожен, хто варитиме пиво, має сплатити ще додатковий податок у розмірі 2 злотих від осьмака солоду. Той, хто варитиме мед, повинен заплатити 15 грошів від конви меду та 3 гроші від котла.
На хрестини, весілля, похорони та інші подібні події як у містечку, так і в селах, напої можна брати тільки в орендарів. Молоти зерно в інших млинах, окрім тих, що передані в оренду, заборонено під штрафом – при чому половина штрафу йде на користь двору, а половина – орендарям.
Орендарі мають право стягувати плату за різницьке місце. Водночас вони зобов’язуються відмірювати напої належною мірою та не обтяжувати місцеве населення надмірними боргами. Тим, хто має кращий достаток, дозволяється брати в борг не більше 10 злотих на чверть року, а менш заможним – не більше 5 злотих, щоб таким чином не руйнувати господарства селян.
Якщо ж справа дійде до стягнення боргів, кожен орендар має подати відповідний реєстр боргів пану адміністратору, а двірська влада повинна надати йому допомогу в їх стягненні. При цьому орендарі матимуть першочергове право на повернення своїх боргів із селян, ще перед будь-яким іншим кредитором.
Музика дозволена повсюди лише під час ярмарків і свят.
Усе пивоварне начиння, котли та ратуша (?), які орендарі отримують зараз, повинні бути повернуті в тому ж стані після закінчення терміну оренди.
Орендарі також обумовлюють, що в разі війни чи нападу ворога Корони їхні доми будуть звільнені від постою солдатів і від будь-яких податків, а можливі збитки їм будуть відшкодовані.
Вижимки після перегонки горілки мають бути наполовину віддані двору для годування свійської птиці.
На підтвердження цього контракту я власноруч підписуюся.
Діялося в Збрижі, 25 серпня 1721 року.
P.S. Ми, нижче підписані, зобов’язуємося, окрім контракту, що нам наданий, внести до скарбниці ще 250 злотих упродовж двох тижнів під загрозою примусового стягнення.
(два підписи їдишем)
Згідно з цим постскриптумом, орендарі сплатили 250 злотих.
Дата – 16 вересня 1721 року.
Немає коментарів:
Дописати коментар