Шляхетний Іван Васильківський дарує свою частину маєтку в селі Харжівці скальському старості вельможному Станіславу Лянцкоровському. Замок в Кам'янці, 21 квітня 1645 року

Копія: ЦДІАУК, ф.38, оп.1, спр.22, с.253-254;

Actum in castro Camenecensi Podoliae, sabbato post dominicam Jubilate proximo, anno Domini millesimo sexcentesimo quadragesimo quinto.

Nobilis Wasilkowski bona sua in Charzowce magnifico Lanckoronski donat.

Nobilis Iwan Wasilkowski, olim nobilis Alexandri Wasilkowski filius, sanus recedendo recognovit. Quia ipse annuendo submissioni per nobilem Les Wasilkowski, patruum suum, ratione bonorum infrascriptorum per se recognoscit in rem magnifici Stanislai a Brzezie Lanckoronski, Scalensis etc. capitanei, modo perpetuo resignat coram actis praesentibus castri capitanei Camenecensis bona sua propria et haereditaria, videlicet totam et integram sortem suam haereditariam in se recognoscit, post mortem praedicti parentis sui erga fratrem suum germanum nobilem Nicolaum Wasilkowski, jure naturalis successionis devoluta, in villa Charzowce, districtus praesentis Camenecensis, jacentibus et existentibus, cum omni jure, dominio, proprietate, tituloque haereditario, attinentiis et pertinentiis generaliter universis.

Nihil pro se, suis successoribus reservando et excipiendo, jam ex nunc et defacto magnifico Stanislao a Brzezie Lanckoronski, Scalensi etc. capitaneo, ejusque legitimis successoribus dedit, donavit, inscripsit et resignavit modo [...] et irrevocabilis donationis aeviternis temporibus.

Intromissionem ex nunc admittit, tuebitur ab omnibus impedimentis sub damnis terrestribus, pro quibus citatus existens coram officio praesenti castri capitanei Camenecensis respondebit peremptorie.

Mikołai Niemsta Kula imieniem pana Iwana Wasilkowskiego, iz pisać nie umie, jako proszony podpisuię się.

*  *  *

Переклад:

Діялося в замку Кам’янецькому Подільському, у найближчу суботу після неділі Юбілате, року Божого 1645.

Шляхтич Васильковський дарує свої маєтки в селі Харжівці вельможному Лянцкоронському.

Шляхетний Іван Васильковський, покійного шляхетного Олександра Васильковського, син, підтвердив особисто і визнав.

Що він, погоджуючись із підпорядкуванням через шляхетного Леся Васільковського, свого дядька, щодо майна, зазначеного нижче, визнає його перед вельможним Станіславом Лянцкоронським, скальським старостою, назавжди, передавши все своє власне та спадкове майно, а саме цілком і повністю свою спадкову частку в селі Харжівці, після смерті свого батька за правом природного успадкування, що переходить до його рідного брата, шляхтича Миколи Васільковського, яке знаходиться та існує в межах Кам’янецького повіту, з усіма правами, власністю, титулом спадщини, пов’язаними та всіма доходами і користуванням.

Він нічого не залишає для себе чи своїх наступників, не резервуючи та не виключаючи нічого, тепер і фактично передає вельможному Станіславу Лянцкоронському, скальському старості, та його законним наступникам, давши, передавши, записавши і відмовившись від майна у спосіб […] та незворотної дарчої назавжди.

Він дозволяє вступ у володіння відтепер, і це буде захищено від усіх перешкод з можливими штрафами на землі, за які присутній перед урядом стростинським Кам’янецьким відповідатиме остаточно і безвідмовно.

Миколай Нємста Кула від імені пана Івана Васильковського, бо він не вміє писати, підписався за нього за проханням.