Вчинено в Кам’янецькому замку Подільському, у вівторок, напередодні свята Воздвиження Святого Хреста, року Божого тисяча шістсот сорок четвертого.
Релігійні отці, тобто монастир, розташований у селі Угорники, уступають певну інтерцизу вельможному Лянцкоронському.
Релігійні у Христі отці: Івахно, піп у селі Княгинин, та Роман, монах конвенту, тобто монастиря села Угорники, у народі званий чернець, сини покійного шляхтича Василя Харжовського, прозваного Внучковичем, перебуваючи при здоровому глузді, визнали, і кожен із них у межах свого інтересу визнав,
що вони від усього і повного свого права, а саме від інтерцизи, тобто певного договору, укладеного між вельможним покійним Станіславом з Бжезя Лянцкоронським, який згодом був подільським воєводою, з одного боку, та їхніми попередниками — тодішніми спадковими власниками маєтків села Харжовці — з другого боку, на підставі певних речей і умов, у тому ж договорі викладених, з акту, вчиненого і датованого тут, у Кам’янці, у четвер після свята святого Станіслава, у місяці травні, року Божого тисяча шістсот одинадцятого (1611), під заставу двох тисяч польських флоринів, затвердженого і скріпленого актами Кам’янецького земського суду Подільського воєводства;
а також і від усіх інших інтерциз, договорів та записів, укладених між тим самим покійним вельможним подільським воєводою та їхніми попередниками, в яких ішлося про маєтки того ж села Харжовці, у будь-який спосіб укладених і будь-якими актами Корони затверджених, і також від сум, у тих інтерцизах зазначених, які їм належали за їхнім інтересом, визнаних, збережених і отриманих;
так само і від самих затверджувальних записів, як і від усіх умов зазначених інтерциз та їхніх затверджувальних записів, пунктів, застережень, статей, зв’язків, застав і зобов’язань загалом і повністю, нічого не залишаючи і не вилучаючи для себе, своїх спадкоємців чи будь-якої іншої особи, але так, як вони самі визнають, що все вищезгадане законно належало і стосувалося їх від їхніх попередників;
і відтепер і фактично вельможному Станіславу з Бжезя Лянцкоронському, скальському старості, та його спадкоємцям, одержавши від нього за вищезгадане достатнє і реальне задоволення, вони уступають і передають, і повністю передають усе те саме своє право та всі належні до нього правні повноваження, переносять і переливають на особу того ж вельможного скальського старости та його спадкоємців, повністю і без будь-якого обмеження;
а також і зі своєї спадщини в маєтках вищезгаданого села Харжовці всі свої частки цілком і повністю передають у руки згаданого вельможного скальського старости, свого цесіонарія, і дарчий запис, учинений перед Кам’янецьким земським судом Подільського воєводства на маєтки або частки в тому ж селі Харжовці, раніше зроблений і визнаний на користь покійного вельможного Станіслава Лянцкоронського їхніми попередниками, повністю схвалюють і підтверджують, надаючи і дозволяючи йому і т.д.
Введення у володіння відтепер дозволяють; очищають від усіх перешкод, що можуть виникнути з боку справи чи особи їх самих або їхніх спадкоємців, з приводу вищезгаданого, під заставу так само суми двох тисяч польських флоринів.
За що, будучи викликаними, перед теперішнім Кам’янецьким гродським старостинським урядом, зобов’язуються відповідати остаточно.
Підписи — руським письмом.
Ивахно Харовски поп княгининский с войминавожносо Романа Харовского поневаж писати неумѣетъ именемь


Немає коментарів:
Дописати коментар